до виникнення дистресу може нищівна критика, образлива поведінка свавільного боса чи приниження на очах у інших. Ми прагнемо уникати таких ситуацій.
З іншого боку, позитивний стрес (евстрес) – термін, з яким більшість із вас, імовірно, зустрічається вперше. Префікс грецького походження ев- (ей-), що означає «здоровий», застосовується в тому самому сенсі в слові «ейфорія». Кумири, захоплення якими спонукає нас до підкорення все вищих вершин, фізичне тренування, завдяки якому ми позбуваємося зайвого жиру, ризиковані вчинки, які ми здійсюємо за межами своєї зони комфорту, – усе це приклади позитивного стресу – стресу, який сприятливо впливає на наше здоров’я та є поштовхом до особистісного зростання.
Люди, нездатні прийняти будь-яку критику, зазнають невдачі. Однак нам потрібно уникати саме нищівної критики, а не критики в усіх її проявах. Так само без позитивного стресу не обходиться жоден прогрес, тому чим більше евстресу буде в нашому житті, тим швидше ми реалізуємо свої мрії. Головне – розуміти відмінність між двома видами стресу.
Нові багаті так само наполегливо намагаються витіснити зі свого життя негативний стрес, як і наповнити його позитивним.
Запитання та дії
1. Яким чином необхідність бути «реалістичним» та «відповідальним» заважає вам жити так, як ви прагнете?
2. Чи шкодуєте ви про те, що не зайнялися тим, чим хотіли, бо були змушені жити так, як «треба»?
3. Поміркуйте над тим, чим ви зараз займаєтеся, і запитайте себе: «Що б трапилося, якби я жив(ла) за абсолютно протилежними принципами, ніж моє оточення? Чим мені доведеться пожертвувати, якщо я дотримуватимуся такої позиції впродовж п’яти, 10 або 20 років?»
3
Уникаємо небезпечних ситуацій
Позбуваємося страхів та нездатності приймати рішення
Чимало людей роблять неправильний крок, стоячи на місці.
Перед тим як побороти свій страх, потрібно його визнати.
Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Ще шість метрів – і фініш.
– Біжи! Біжииииииииии!
Ганс не розмовляв португальською, але сенс цих слів був йому зрозумілий – уперед. Його кросівки впевнено відштовхувалися від нерівної кам’янистої поверхні, і він, випрямивши груди, кинувся вперед до безодні глибиною понад 900 метрів.
Перед фінішем він затримав дихання і мало не знепритомнів. Перед очима все розмилося, потемніло, і він… поплив. Над ним розкинулася безмежна блакить неба, і невдовзі він відчув, як теплий потік повітря підхопив його та крила параплана.
Страх залишився позаду, на вершині гори. На висоті в кілька сотень метрів, пролітаючи над пишною зеленню тропічних дощових лісів та незайманою білизною пляжів Копакабани, Ганс Кілінг прийшов до тями.
Була неділя.
У понеділок Ганс повернувся до свого юридичного бюро, розташованого в районі Сенчері-Сіті,