Євген Пінак

Військо Української революції 1917–1921 років


Скачать книгу

уніформа та знаки розрізнення класів посад військових урядовців за наказами Головної Управи Війська УНР від 24 квітня 1919 р. ч. 276 та від 30 червня 1919 р. ч. 32"/>

      Спеціальні знаки за родами зброї, кокарда, уніформа та знаки розрізнення класів посад військових урядовців за наказами Головної Управи Війська УНР від 24 квітня 1919 р. ч. 276 та від 30 червня 1919 р. ч. 32

      Ще в лютому 1919 р. виконуючий обов’язки начальника Головного Управління Генерального Штабу отаман О. Шайбле підготував доповідь на ім’я Військового Міністра (на жаль, нам вдалося знайти лише підписану чернетку), де було викладено такі міркування щодо уніформи:

      «1/ Уніформа повінна бути проста, зручна и така, щоби можливо було въ короткій час одягнути армію.

      2/ Вона повінна бути захистного кольору і одноманітною для всіх родов зброі.

      3/ Необхідно, щоби вона була з тих матеріялів, котрі маються зараз в інтендантстві.

      4/ Відзнаки по рангам, по родам зброі і ч. частин повінни бути на комірі і чахлах /обшлагах/»[212].

      Пропозиції отамана О. Шайбле були, в цілому, враховані у наказі ГУВ УНР від 24 квітня 1919 р. ч. 276 [документ № 3-2-5]. Ним оголошувався опис нової похідної уніформи, однакової для старшин та козаків усіх родів зброї[213]. Форма складалася з кашкета, френча, штанів (по можливості захисного кольору) та сірої шинелі.

      Похідний кашкет («похідна каскетка») міг бути з сукняним або шкіряним козирком та шкіряним підбородним ременем.

      Похідний мундир (френч) – однобортний, зі стоячо-відкладним коміром та 4 кишенями (2 на грудях і 2 бокові) мав застібатися на 5 ґудзиків – кістяних або ремінних захисного кольору. На рукавах – чохли (обшлаги) кутком кольору роду зброї. На комірі сукняні петлиці кольору роду зброї шириною 3,5 см, довжиною 5 см. Вузькі сукняні погони шириною 1 вершок нижнім кінцем мали пришиватися, верхнім – застібатися на ґудзик захисного кольору.

      Штани встановлювалися крою напівгаліфе з легким бриджем.

      Шинель мала бути крою чумарки та застібатися на гаплики. На ній передбачалося розміщення таких самих обшлагів, петлиць і погонів, що й на мундирі.

      Портрет С. Петлюри зі знаками розрізнення посади Головного отамана згідно з наказом Головної Управи Війська УНР від 24 квітня 1919 р. ч. 276

      Військовий Міністр УНР В. Петрів, літо 1919 року. Попри низьку якість зображення видно знаки розрізнення посади на рукавах і петлиці на комірі

      Державну належність військовика мала відображати кокарда за наказом Війську УНР від 26 січня 1919 р. ч. 31. Рід зброї визначався кольором чохлів (обшлагів) петлиць, а також «спеціяльними знаками» на петлицях, себто емблемами. Останні могли виготовлятися із жовтого металу чи сукна або наноситися жовтою фарбою через трафарет[214].