Любко Дереш

Архе: Монолог, який усе ще триває


Скачать книгу

поняття звуку, кардинально переосмислюється, що призводить до справжнього культурного вибуху в середовищі львівсього under- та upperground’у.

      На кілька тижнів масовим стає захоплення дахівницями [2], однак двійко нещасних випадків охолоджують цей запал. Наступний місяць іронічно названо «поземним»: для подальших офтальмологічних експериментів архемани починають віддавати перевагу відкритим місцям ближче до Землі.

      Багато хто відмічає специфічний дух радикального ревізіонізму, притаманного людям, котрі спробували краплі. Переоцінці піддаються базові соціальні догми, самоспростовуються раніше незаперечні цінності спілкування.

      Доба «архе» багата на різні ексцентричні нововведення. Завдяки поширенню «плазми», особливо сортів «Ехолалія» та «Неопубл», зазнає змін молодіжний балак. Найзаповзятіші плазматики повністю відмовляються від мови, якою вони спілкувались у «попередньому житті», натомість беруться вигадувати власні фонетичні системи. Балаки «архе» виказують вражаючу внутрішню схожість.

      Вираз «видіти плазму» перестає різати слух незвичністю. Єдине слово, яке видці [3] зуміли підібрати до пережитого, – це назва емульсії. Вона виявилась останнім упізнаваним орієнтиром поміж звичайним баченням і видженням плазми.

      Кінець травня ставить крапки хіба під знаками запитань:???

      Терезка пригадувала ту ні на що не схожу весну. Ті осяяні атропіном зіниці, розширені від переповнюючої їх таємниці… Їх можна було стріти на кожному кроці, особливо в поглядах молоді. Перехожі сміливо дивилися одне одному у вічі. Не відводили поглядів, а вдивлялися глибше. Над містом відкрився отвір: наче у Бога, що спостерігав за нами, від здивування розширилася зіниця. Кожен, хто був уважним, глянув догори, у Teum Occuli, і зувидів Небуденне. Люди пізнали щось більше. «Архе міняє», – любили повторювати архемани. «Архе розсіює, архе збирає», – додавали вони.

      Практично кожен, хто закрапувався хоч би раз, виносив зі своїх видінь тверде переконання: краплі готують людству НОВУ ДОБУ. Не ЧЕРГОВУ добу, а НОВУ. Щось реально радикальне, кардинальне, нелінійно-перпендикулярне! Амфотерне! Ноосферне! Усе віщувало зсув небачених масштабів. Сила крапель була такою, що тільки той, хто не пробував їх, – тільки той хіба не вірив тому, що «архе» міняє світ.

      «Плазмою» зацікавилися львівські наркобарони. Найспритніші з них вирішують організувати картель. У найкоротші терміни картель набирає з вулиці торгашів краплями до очей і засилає тих у місця, де не ступала ще нога наркобариги. Картель діє нахабно і продумано: продає «плазму» в бібліотеках, музеях, театрах, картинних галереях тощо.

      Відразу ж з’являються й шукачі легкої наживи – люди в беретах та окулярах, котрі видають себе за представників львівського картелю. Періодично вони з’являються на мистецьких капищах і продають легковажним клієнтам звичайну дистильовану воду. Правда, незабаром місцеві мешканці повідомляють про вісім