може народитися син або дочка, які несподівано стають ученими-садівниками. Проте для недосвідченого ока садівник-початківець несхожий на садівника – він схожий на пересічну людину, яка валяє дурня, копирсаючись із рослинами. Я знаю обдарованого математика з родини художників, які переконані, що їхній син невдаха, бо для них математика є буденним предметом, що не потребує творчого підходу.
Несхвальна реакція родичів глибоко проникає у вашу чутливу дитячу душу та розхолоджує вас. Саме тоді стає боляче. Саме тоді вам найбільше бракує підтримки. Саме тоді ви почуваєтеся сиротою.
А сироті дуже складно йти за своєю мрією. Найчастіше ми намагаємося переконати себе у власній сміливості, якої насправді не відчуваємо. Утім позитивне мислення й аутотренінг не створять відчуття безпеки, бо, вдаючись до подібної тактики, ми діємо самітно. А коли ми самітні, ми не можемо позбутися почуття, ніби ми – сироти. Коли ми самотні, ми не в змозі залатати ті вибоїни, що їх залишає в нашій самооцінці жорстокий світ.
Вам потрібні союзники, і негайно!
Вам потрібні люди, які вірять у вас і бачать ваш талант зараз, на початку, коли ви й самі ще в ньому не переконані. Де ви повинні за такий короткий термін знайти спільників? Одного дня ви будете готові вирушити на пошуки реальних людей, які могли би підтримати вас. Я поділюся з вами певними ідеями й допоможу їх віднайти (див. урок сьомий, «Банк ідей»).
Однак на вихідному етапі реалізації цієї програми вам потрібно створити команду прихильних до вас духів – так, як це роблять корінні народи Америки, – ви маєте оточити себе ними, щоб вони захищали вас від невпевненості та смутку під час вашої подорожі в пошуках мрії.
Навряд чи ми в змозі встановлювати зв’язок зі світом духів так легко, як це до снаги корінним американцям, але, використавши уяву та пам’ять, ми здатні впоратись із цим завданням досить непогано.
Можливо, вам захочеться залишити таких союзників біля себе назавжди, навіть коли у вас буде реальна команда підтримки, тому що уявні спільники мають великі переваги.
По-перше, ви можете обрати кого завгодно. Я ніколи не отримувала згоду від Альберта Ейнштейна, щоб розвісити його фотографії у всьому будинку, та я не думаю, що він був би проти скласти мені компанію – адже йому це майже нічого не коштує. У моєму гаманці є ізраїльський банкнот номіналом десять шекелів із побляклим портретом Ґолди Меїр[19]. Щоразу, коли я дивлюся на її вольове, доброзичливе обличчя, це надає мені трошечки мужності. Серед світлин, які я ношу із собою, є фото одного з моїх улюбленців із минулого – гарного, довгошерстого чорного собаки. Я переконана, що він – могутній і люблячий дух, завжди готовий уявно підтримати мене, коли б я до нього не звернулася.
Є ще одна чудова причина для створення уявних союзників: це нагода навчитися просити про допомогу й отримувати її. Нам потрібна така