лабораторної секції. Вся дослідницька група Ґвен Вей зібралась навколо нього. А на верхній оглядовій галереї, у зручних кріслах, розмістились вільні від чергування офіцери і техніки.
Обов’язки лектора взяв на себе рептилоїд з клану Па’фор, одягнений в захисний костюм яскраво-блакитного кольору. Преподобна сестра перекладала ментальну трансляцію на земну мову. У підсиленому автоматикою голосі Тарасваті несподівано вирізнилась специфіка піфійської вимови – розтягнуті голосні та шипляче пом’якшення «с» і «з».
«Піфійки полюбляють зображення змій, – згадала Ґвен застібки та фібули на одязі Преподобних жриць. – І шиплять, наче змії. Випадковий збіг?»
– …Даний тип порталу вважається характерним для епохи найвищого розквіту цивілізації Повзучих Отців, – пояснював голосом Тарасваті ґ’орміт. – На планеті 18КВ216:2 було знайдено саме такий агрегат. Він масивніший за портали пізніших епох та містить у собі елементи, яких ті не мають…
Тривимірна схема повільно оберталась, демонструючи землянам капітальну споруду з двома вертикальними опорами, кожна з яких нагадувала літеру «П». Під ними будівничі порталу розмістили правильну сферу з напівпрозорого мінералу, оточену, наче Сатурн, кільцевою системою з блискучих пластин та трубок. Основу машини складала конструкція, одночасно подібна і на велетенську бронзову троянду, і на зібганий шмат фольги.
У глядачів портал викликав різні асоціації. Якщо Вольск побачив щось подібне до древнього електричного трансформатора, то Ґвен Вей згадала пишні гробниці правлячих арпікранських кланів. Й лише Зоран на мить примружив очі, наче при зустрічі зі старим знайомим.
«Минулого жовтня ми з Гуммом бачили таку штуку на Кідронії, – сказав собі командор. – От лише кришталевої кулі в ній не було. Гумм сказав би, що її поцупили якісь захланні клони».
А ще він подумав, що якби шахтар стояв тепер поряд з ними, то обов’язково б виголосив молитву до Велудумана. Тому Зоран думками своїми звернувся до Держателя Склепінь і подякував йому за те, що той терпів зарозумілість давніх рас і тепер терпить гординю дітей Землі.
– …Складна форма механізму телепортації, розташованого у нижній частині порталу, обумовлена фізіологічними особливостями Повзучих, – продовжувала перекладати Преподобна сестра. – В центрі великої сфери поміщено Білий Камінь, а в трубках, що її оточують, є транспортні коридори для істот, яких називають норнами, а також «мафеді». Між активними фазами мафеді живуть в каналах, прокладених усередині опорних ферм. Там для них обладнана система живлення, якій буде присвячена окрема демонстрація…
– А звідки ми візьмемо цих мафеді? – поцікавився Мо Кирик. – Хто гарантує, що вони збереглись на «вісімнадцятій-двісті шістнадцятій»?
– Експедиція Ґ’орми зібрала на Сельві достатньо мафеді. Щоправда, ми не знаємо достеменно, чи зможе та їхня форма, яку трансформували для симбіозу з ґиргами, працювати в порталах. Тому до Пратари доправлять також й тих мафеді, яких рептилоїди