гарячий вулик помістив.
Ще й пальцями розширив браму…
Зі страху плечі обняла —
скоріше б то скінчилось… Мамо!
Тісна яскиня, замала,
для прутня там вузька дорога.
Я зойкала, молила Бога,
а він вдаряв за дюймом дюйм.
Біля останньої опори
життя пирснуло єму впору,
він грав натхненно гімн життю.
Ніщо султана не спиняло,
слизьку капличку розширяв,
своїм міцним мужським началом
вдаряв – юж цілого загнав.
Звелась на ліктях, бачу з висі —
зіправді кучері сплелися…
– Мене ж не поголили! Ні!..
– Почуй, боснійко, моє слово,
коли яскиня однакова,
не дуже до смаку мені.
Казав (і рухався поволі):
– Розкішниці підносять так:
підстрижені, зарослі, голі —
щоб різні, мила, в тому смак…
Король те взяв, за чим приходив,
мені ж дістався в нагороду
через добу розкішний день…
Мій пан все менше був привітним,
бо-м тішила одноманітним…
Про інше взнала від людей.
Стара невольниця навчила
премудрощів усіх часів:
«У всьому, що б ти не робила,
будь з мужем не така, як всі.
Про настрій марно говорити,
у всьому мусиш догодити,
але не зразу і не вмить.
Не трать ані хвилини всує,
ведись, що ніби він кермує…
Складна наука – догодить.
Навчишся. Ти неноровлива.
Аллах Великий ясно рік:
«Дружини ваші – ваша нива,
хай ниву оре чоловік,
коли захочеться». То просто —
стрічати пана треба постом,
до любощів не їж, не пий
і не відразу віддавайся,
вустами пести, забавляйся,
цілунків, діво, не жалій.
Цілуй спочатку вуха, шию,
а далі груди му цілуй,
допоки пиптики ствердіють.
Донизу потім попрямуй,
цілуй живіт, не рухай прутня,
бо теє руханнє не путнє,
юж межи стегна руш повзком.
Повідж: не рухавсь би в лежанні,
зближайся до налаштування,
поласти прутня язиком.
На нього сядь, як поласкаєш,
і погойдатись себе змусь.
Кажи, як добре, що кохаєш,
а потім знов візьми до вуст —
він має з того шаленіти.
Не забувай його хвалити,
він сам себе не піднесе.
Пишайся тим, що ти кохана,
кажи, що він є незрівняний,
леч ти для нього вчиниш все.
Випитуй го, чого він хоче,
кажи, що тільки забагне,
посеред дня, посеред ночі
все зробиш – хай лише мигне.
Проси, щоб грав, мов кобилицю,
при тім хай лається і злиться,
го іншим разом обзивай.
Від слів тих збудиться, побачиш,
повір мя, ти для нього значиш,
що він для тебе значить, знай!
Тя має збуджувати, діво,
все те,