Олексій Кононенко

18+: Парафрази й переклади. Книга 1


Скачать книгу

правицю на рамено,

      під лікоть ліву, щоб на бік.

      Четвертий. Ноги на рамена

      й в розкішницю вставляєш члена.

      Юж п’ятий. Жінка вже на боці,

      а прутня з усієї моці —

      у піхву. Шостий є відмінний,

      же ставиш жінку на коліна,

      вклякаєш ззаду, як годиться,

      обхоплюєш її сідниці,

      великі пальці піднімають

      сідниці і злегка стискають.

      Юж сьомий. Жінка ся лягає

      на правий бік і підібгає,

      як тільки може, ліву ногу

      і відкриває ту дорогу,

      в яку ти, сидячи на ній,

      на її правому стегні,

      заводиш прутня. Спосіб восьмий.

      На спині жінка. Ноги босі —

      на плечі. Ширше неодмінно.

      Заходиш в неї на колінах.

      На лаві жінка – юж дев’ятий.

      Їй треба спину притуляти

      до стінки, щоб зігнути ноги

      в колінах, – прутню дати змогу

      зайти. Про стіл іще не йшлося.

      Це є таким десятий спосіб.

      На спині жінка, на столі,

      на плечі ноги – щоб врозліт,

      ти в неї стоячи заходиш,

      між варги в піхву прутня вводиш.

      Юж одинадцятий. Береш,

      же жінку на живіт кладеш.

      Обов’язково під живіт

      високу яську класти слід.

      На ширину розводиш ноги

      і граєш зверху до знемоги.

      Дванадцятий. Тут стовбур треба.

      Для жінки єсте, не для тебе.

      Вона на дерево зіпреться,

      сідниці випне й віддається.

      Тринадцятий. На спині муж.

      Присісти має жінка юж

      й на прутні юзити приємно,

      приємність та обом взаємна.

      Леч чотирнадцятий. Сідає

      згори на прутня жінка знов

      і просто ноги випрямляє,

      належно, рівно, до основ.

      П’ятнадцятий. Же муж на лаві,

      чи в кріслі. Жінка для забави

      йому на стегна має сісти,

      щоб прутню легше було влізти…»

      На тому читання скінчилось,

      і Валіде собі пішла.

      А книга в мене залишилась,

      щоб я навчитися могла.

      Малюнків в книзі було доста,

      запам’ятати дуже просто,

      це те якраз, що треба мі.

      До євнухів не опущуся,

      науки любощів навчуся,

      король до скону буде мій!

11О тім, як-єм зазнала розкошей

      Настав юж день – султан вернувся…

      Скажи: «Нудила ся за мнов?»

      На шию впала. Він затнувся.

      Зраділа, що мій пан прийшов.

      Же цілим тілом розпашілим

      тулилася до єго тіла,

      в шальварах ворухнулась пліть…

      Ось я вже гола. Ми в постелі.

      Вуста біжать від п’ят до стегон.

      Давно очікувана мить.

      До піхви з соком воїн спраглий

      припав, немов до джерела…

      Чи є на світі інша правда?

      Чи в кого ще така була?

      В розкішниці його долоня.

      В яскині палець. Я в полоні.

      І дріж, і тремт, і стогін… Шал!

      Нарешті прутень вглиб до краю…

      Я