цього людина може ухвалювати певні життєві рішення. «Світ чудовий, одного дня я зроблю його ліпшим» – за допомогою науки, служіння, поезії й музики. «Світ поганий, одного дня я накладу на себе руки» – або вб’ю когось іншого, з’їду з глузду чи замкнуся в собі. Можливо, це посередній світ, де ви робите те, що мусите робити, і в перерві між цим маєте задоволення; або жорстокий світ, де ви робите добро, вдягнувши білий комірець і перебираючи чужі документи; або скрушний світ, де ви волочите ноги, згинаєтесь або домовляєтеся, чи протискаєтеся вперед і боретеся за життя; або безрадісний світ, де ви сидите у барі, на щось сподіваючись; або світ, де всі старання марні й ви здалися.
В. Позиції – Займенники
Незалежно від того, яким є рішення, його можна виправдати, зайнявши позицію на основі глибоко вкорінених переконань – позицію, що передбачає погляд на світ і всіх людей у ньому, які є або друзями, або ворогами: «Я вб’ю себе, бо це нікчемний світ, де ні я, ні інші не є добрими, і мої друзі не кращі за ворогів». Позиційною мовою це означає: «Зі мною не все гаразд, з тобою не все гаразд, з ними не все гаразд. Хто б не вбив себе за таких умов?» Це самогубство через даремність зусиль. З іншого боку, позиція «Я вб’ю себе, бо зі мною не все гаразд, а з іншими все гаразд» – то є меланхолійне самогубство. (Слово «самогубство» в цьому випадку може означати що завгодно – від стрибка з мосту й автокатастрофи і до переїдання та алкоголізму.) Або «Я вб’ю їх чи вижену, бо зі мною все гаразд, а з ними – ні». Або «Якщо з нами все гаразд і з вами теж, то закінчімо справу й ходімо розважимося».
«Але, – каже хтось інший, – Я знаю, що в нас усе гаразд, але в тих інших – інакше». «Добре, тоді в мене усе гаразд, у тебе теж, а в них – ні, тож зараз закінчімо справу і пізніше навідаймося до них». Дитячою мовою це перекладається: «Ми йдемо бавитися в доньки-матері, але тобі з нами грати не можна», що у найбільш радикальній формі та з більш складним обладнанням у старшому віці можуть уміло використовувати в концентраційному таборі.
Найпростішими є позиції за участю двох гравців – Ти і Я: вони походять від переконань, які дитина всмоктала з молоком матері. Умовно позначмо відчуття «зі мною все гаразд» як +, а «зі мною не все гаразд» як –. Тоді переконання матимуть вигляд: Я+ або Я–; Ти+ або Ти–. Усі можливі з ними комбінації утворюють чотири чільні позиції, з яких починаються ігри та сценарії і які програмують людину так, щоб вона мала що сказати після привітання.
1. «Я+, Ти+». Це «здорова» позиція (або, під час лікування, позиція «видужання»), найкраща для гідного життя, позиція справжніх героїв і князів, героїнь і принцес. Люди на інших позиціях більшою чи меншою мірою схиляються до жаб, мають чорну смугу, закладену батьками, яка знову й знову тягтиме їх назад, якщо вони її не подолають; у надзвичайних випадках вони марнуватимуть свої сили, якщо їх не врятує диво, тобто психіатричне або самолікування. Позиція «Я+, Ти+» – це те, що хіпі намагалися сказати поліціянтові, даруючи йому квіти. Проте завжди існує сумнів, чи є Я+ щирим,