засновника ця компанія захиріє й помре.
Таке зневаження може спіткати й більшу організацію. Нові департаменти та філії – це як нові організації: вони потребують великої відданості. Коли щоразу як «дитина» хоче зробити щось нове, корпоративна штаб-квартира вимагає десятки форм та формальних запитів, засновник нового підрозділу може не витримати й піти, сказавши: «Якщо ви встановлюєте правила, то і справою керуйте самі».
Таке зовнішнє втручання може походити і з уряду, який за допомогою правил, законів та регуляторних вимог може створити середовище, де здатні конкурувати лише великі та солідні компанії28. Засновників компаній-стартапів можуть так приголомшити юридичні та бухгалтерські витрати на ведення операцій відповідно до всіх правил, що вони втрачають запал і кидають справу.
Коли втручання уряду мінімальне, люди вважають: те, «що не заборонено, вочевидь, дозволено». Але за умови інтенсивного зовнішнього контролю та урядового втручання люди думають навпаки: «Якщо це не дозволено, то, вочевидь, заборонено». Тож у суспільствах, де уряд глибоко залучений до регулювання економічної діяльності, підприємець може вважати, що мусить питати дозволу на все: схоже, що заборонено все. Необхідність отримувати розлогі дозволи душить підприємництво. Вкупі з нормальним ризиком започаткування бізнесу цей чинник може знищити ініціативу.
Шведське законодавство вимагає залучати до рад директорів обраних кандидатів з числа працівників. Ба більше, там дуже складно когось звільнити. Солідна компанія може дозволити собі витрати на функціонування відповідно до всіх правил, але для компанії-стартапа, яка часто міняє напрям та постійно заново визначає для себе успіх, ціна такого функціонування буде зависока. Змінити корпоративну структуру чи перебудувати раду директорів так складно, що багато потенційних засновників побоюються втратити контроль ще до заснування підприємства.
Автократичний стиль управління
Чимало консультантів, дружин/чоловіків та інших спостерігачів критикують засновників організацій-немовлят за те, що вони не делегують повноважень, працюють надто тяжко і надто самовпевнені. Але така поведінка – невід’ємний складник заснування компанії. Щоб компанія досягла успіху на етапі Раннього дитинства, її засновник має бути сповнений ентузіазму, пристрасний і гостро реагувати на будь-чиє втручання. Такий запал універсальний. Ви коли-небудь бачили фільми про тваринний світ? Усі тварини захищають своє потомство, не даючи наближатися жодному чужинцеві. Як тварини людського роду, засновники затято захищають своїх немовлят-організацій. Вони не делегують. Вони наполягають на театрі одного актора із централізованим, автократичним менеджментом. Згідно з моєю теорією, ця проблема – нормальна на типовому шляху (і аномальна на оптимальному шляху) і має зникнути, щойно організація переросте Раннє дитинство. Вона аномальна та може стати патологічною, якщо