– квапливо додав він. – Microsoft визначив для програми пакет стратегічних цілей і пояснив спільноті що й до чого, і спільнота запропонувала виправлення та вдосконалення, з якими Microsoft потім погодився. Спочатку їхня платформа працювала лише на Windows. Тож Microsoft оголосив, що в майбутньому вона працюватиме ще й на Mac і Linux. Наступного дня спільнота сказала: “Чудово, красно дякуємо. Ми й це для вас зробимо”». За одну ніч спільнота GitHub сама зробила Mac-версію. Це був подарунок для Microsoft за те, що компанія поділилася зі спільнотою.
«Тепер, коли я користуюся Uber, – виснував Венстрет, – я думаю тільки про те, куди поїду. А не як туди потрапити. Те саме з GitHub. Нині слід думати лише про завдання, яке хочете вирішити, а не про інструменти». Можете звернутися до полиці GitHub, знайти потрібне, взяти його, покращити й повернути для наступного користувача. А у процесі, додав він, «ми ліквідуємо всі тертя. На GitHub ви бачите те, що й у кожній галузі».
Коли світ плаский, можна всім роздати всі інструменти, однак у системі є ще багато тертя. Але світ стає дуже швидким, коли інструменти зникають і ви думаєте тільки про проект. «У ХХ ст. обмеження обумовлювалися апаратним забезпеченням і його прискоренням – швидші процесори, більше серверів, – зауважив Венстрет. – У ХХІ ст. все залежить від програмного забезпечення. Ми не можемо продукувати більше людей, але можемо давати більше девелоперів і хочемо дати людям змогу створювати чудове програмне забезпечення, беручи те, що існує, і відкриваючи світ для творчості, щоб примножити кодувальників… щоб створити новий пречудовий стартап або інноваційний проект».
Спільноті, яка працює з відкритим кодом, притаманне щось дивовижно людське. В основі своїй – це глибоко людське жадання співпрацювати й мати визнання добре виконаної роботи, і тут не йдеться про грошову винагороду. Дивовижно багато вартості можна створити просто за допомогою слів: «Гей, ваш застосунок прекрасний. Чудова робота. Відкриваються нові можливості!» Мільйони годин праці задарма можна здобути, коли просто сприяти внутрішньому тяжінню людини до новаторства, бажання поділитися й визнання.
Але найцікавіше сьогодні – це побачити, на думку Венстрета, «як проектанти на GitHub відкривають себе одне одному. Компанії знаходять девелоперів, девелопери – одне одного, студенти – наставників, і аматори хобі здибують тут одне одного, – усе, що треба. Це перетворюється на бібліотеку в голістичному розумінні. Утворюється спільнота в найглибшому значенні цього слова». Він додав: «Люди знайомляться на GitHub і довідуються, що живуть в одному місті; вони разом ідуть на піцу й поночі балакають про програмування».
Але, щоб працювати, відкритому коду теж потрібні гроші, особливо коли користувачів 12 млн, тому GitHub створив бізнесову модель. Вона виставляє рахунки компаніям за використання платформи для приватних бізнес-рахунків, де компанії створюють приватні депозитарії програмного забезпечення із власним пропрієтарним бізнес-кодом і вирішують, кому дозволити працювати з ним. Нині переважна більшість