молоді покоління “нульових”, вважає, що штормова погода може завадити цифровій роботі у хмарі», – повідомив часопис Business Insider 30 серпня 2012 року. Лише 16 % розуміли, що це «мережа для збереження, доступу й розподілу даних на приєднаних до інтернету пристроях».
Я докладно знаю, що таке хмара, але мені більше не подобається користуватися цим терміном. І не тому, що він заплутує, а тому, що означає щось м’яке, легке, пухнасте, пасивне й тендітне. Це нагадує мені пісню Джоні Мітчел: «Я бачила хмари до цієї пори / і знизу, і потім згори, / і там нічого немає, крім примар, / а як таких – я не бачила хмар».
Такі óбрази не віддають трансформативного характеру створеного. Коли поєднуються й легко інтегруються роботи, великі дані, сенсори, синтетична біологія, нанотехнологія, а живлення відбувається поза хмарою, то вони починають живитися за рахунок самих себе, відразу розширюючи межі множинних царин. Коли ви сполучаєте потужність хмари з потужністю бездротового кабельного широкосмугового зв’язку, то одержуєте безпрецедентний комплекс мобільності, комунікативності й дедалі більшої потужності обчислення. Це дає людям величезну енергію для конкуренції, дизайну, міркування, уяви, під’єднування й співпраці з будь-ким і будь-де.
Якщо ви озирнетеся на людську історію, то небагато джерел енергії такою мірою все міняли майже для всіх – вогонь, електрика, обчислення. І ось нині там, де обчислення пов’язане з хмарою, не буде перебільшенням виснувати, що це джерело більш неосяжне за вогонь та електрику. Вогонь та електрика були надзвичайно важливими джерелами енергії маси. Вони могли зігрівати домівку, урухомлювати інструменти, перевозити вас із місця до місця. Проте вони не могли допомагати вам думати або думати за вас. Вони не могли під’єднати вас до світового знання і з’єднати з усіма людьми у світі. Просто раніше в нас не було подібного інструмента, до якого, як за допомогою смартфона, мали б одночасний доступ усі люди у світі.
Двадцять років тому вам треба було бути урядовцем, щоб мати доступ до такої обчислювальної потужності у хмарі. Згодом таку можливість одержав бізнес. А тепер вам потрібна лише картка Visa, – і можете орендувати її. Сьогодні на зв’язку перебуває більше мобільних пристроїв, аніж жителів на планеті; частково це тому, що багато хто в розвиненому світі має по два пристрої. Приблизно половина жителів землі досі не має ні стільникового телефона, ні смартфона, ні планшета. Але день у день кількість таких людей зменшується. Щойно всі будуть на зв’язку (а я гадаю, що це станеться років за десять), утвориться дивовижний колективний інтелектуальний потенціал.
Але ж це, люди добрі, не хмара!
Тож я називатиму це нове джерело творчої енергії не «хмарою», а так, як запропонував Крейґ Манді, дизайнер комп’ютерів із Microsoft: «супернова», тобто обчислювальна супернова.
NASA17 визначає супернову як «вибух зірки… найбільший вибух, що трапляється в космосі». Єдина відмінність полягає в тому, що зіркова супернова є одноразовим неймовірним