її на Воллопс-айленд, запросив на борт свого літака, прямо заявив, що збирається використати її у політичній боротьбі проти батька, а тепер, бач, хоче незаконно розголосити засекречену інформацію. Хоч який би приязний вигляд не мав Захарій Герні, Рейчел Секстон щойно дізналася про нього одну важливу річ: цей чоловік має залізну хватку.
– Два тижні тому, – продовжив президент, – НАСА зробила відкриття.
Слова повисли у повітрі, і Рейчел не відразу збагнула їхній зміст. НАСА зробила відкриття? Останні розвідувальні звіти не містили нічого екстраординарного щодо космічної агенції. Звісно, нині вже всі звикли, що чергове «відкриття НАСА» означає не що інше, як іще одну спробу вибити побільше грошей на якийсь проект.
– Поки ми не перейшли до суті справи, – сказав президент, – я хотів би дізнатися, чи поділяєте ви батьків скептицизм стосовно дослідження космосу.
Рейчел дуже не сподобалася ця фраза.
– Сподіваюся, ви запросили мене сюди не для того, щоб попросити контролювати випади мого батька проти НАСА?
Герні розсміявся.
– Чорт забирай, звісно, що ні. Я надто довго був сенатором, аби зрозуміти, що Седжвіка Секстона не здатен контролювати ніхто.
– Мій батько – опозиціонер, пане президент. Усі більш-менш відомі політики є опозиціонерами. Вони шукають слушної нагоди, щоб здобути вигоду. І, на жаль, НАСА надала їм таку нагоду.
Кілька останніх провалів НАСА, що вишикувалися в безперервний ланцюг, були такими обурливими, що хоч плач, хоч скач: супутники розвалювалися на орбіті, космічні зонди безслідно зникали в неозорому Всесвіті, бюджет Міжнародної космічної станції зріс удесятеро і країни-учасниці почали розбігатися, як пацюки з тонучого корабля. Було змарновано і пущено на вітер мільярди доларів, а сенатор Секстон осідлав цю вкрай вигідну тему, зробивши її улюбленою конячкою, яка обіцяла довезти його аж до президентського крісла.
– Мушу визнати, – продовжив президент, – що останнім часом НАСА дійсно була ходячою катастрофою. Щоразу, коли я детально вивчаю її справи, вона дає мені безліч причин плюнути на все і скоротити бюджет.
Рейчел побачила невеличкий плацдарм і спробувала зачепитися на ньому.
– Одначе, пане президент, хіба ж я не читала зовсім недавно, що ви вкотре врятували агенцію, виділивши термінову субсидію в три мільйони доларів, аби зберегти її платоспроможність?
Президент іронічно всміхнувся.
– Ваш батько, напевне, був з цього дуже задоволений.
– Це все одно, що подати патрони кату, який зібрався вас розстріляти.
– А ви ніколи не чули свого батька у програмі «Нічний контур»? «Зак Герні – космічний наркоман, і платники податків фінансують його згубну пристрасть».
– Але ж ви самі продовжуєте підтверджувати його правоту, сер.
Герні кивнув.
– Не роблю секрету з того, що я великий прихильник НАСА. І завжди був. Космічна гонка – «Супутник», Джон Гленн, «Аполлон- 11» – припала на часи