їм не дає рости сила тяжіння. Вони не можуть вирости більшими, ніж їм дозволяє їхній зовнішній скелет. Проте цілком можна уявити, що на планеті з меншою гравітацією комахи здатні досягти набагато більших розмірів.
– Лишень уявіть собі, що за вами женеться комарик завбільшки з яструба, – пожартував Коркі, забираючи у Рейчел камінь з відбитком і опускаючи його собі в кишеню.
Мін невдоволено насупився.
– Краще б ти не цупив зразки! – напівжартома-напівсерйозно сказав він.
– Заспокойся! У нас цього добра ще вісім тонн, – відказав Марлінсон.
Аналітичний розум Рейчел ледь встигав перетравлювати одержану інформацію.
– Яким же чином життя з глибокого космосу може бути настільки схожим на земне? Я маю на увазі ваші слова про те, що ці жуки відповідають нашій дарвінівській класифікації.
– Повністю відповідають, – підтвердив Коркі. – Хочете вірте, хочете ні, але багато астрономів провіщали, що позаземне життя виявиться дуже схожим на життя тут, на Землі.
– Але чому? – наполягала Рейчел. – Ці комахи потрапили сюди з абсолютно інакшого середовища!
– Панспермія, – мовив Марлінсон.
– Прошу?
– Згідно з теорією панспермії, життя на Землю потрапило з іншої планети.
Рейчел звелася на ноги.
Щось я взагалі нічого не розумію.
Коркі обернувся до Толланда:
– Майку, продовжуй! Ти ж у нас головний спец із первісного океану.
Толланд, здавалося, був радий підхопити розмову.
– Колись життя на Землі не було, Рейчел. А потім раптово, наче за одну ніч, воно з’явилося. Багато біологів вважають, що такий вибух виявився результатом ідеального поєднання елементів у первісних морях. Проте нам так і не вдалося відтворити цю ситуацію в лабораторних умовах, а тому богослови вхопилися за наш провал як за доказ існування вищих сил, Божественного Провидіння. Вони стверджували, що життя не могло існувати, поки Бог не доторкнувся до первісного океану і не вдихнув у нього життя.
– Але ми, астрономи, – заявив Коркі, – запропонували інше пояснення раптового вибуху життя на Землі.
– Панспермія, – повторила Рейчел, тепер уже розуміючи, про що йдеться.
Вона і раніше чула про теорію панспермії, але не знала, як вона називається.
– Згідно з цією теорією, життя – це наслідок падіння метеорита в первісний океан, у результаті якого на Землі з’явилися перші мікроорганізми.
– Абсолютно точно! – прокоментував Коркі. – І там вони почали множитися і розвиватися.
– А якщо це відповідає дійсності, – продовжила Рейчел, – то форми, які існували до появи життя на Землі і поза нею, мають бути ідентичними земним.
– І знову – прямо в точку.
Панспермія, подумки повторила Рейчел, і досі насилу уявляючи собі потенційні наслідки почутого.
– Отже, ці скам’янілості підтверджують не тільки те, що життя існує десь іще у Всесвіті, вони практично підтверджують теорію про панспермію… тобто про те, що життя було занесене до нас звідкись іззовні.
– І