– Ви сказали, що президент уже прислав по мене авто?
– Не зовсім. – Пікерінг насупився і показав у вікно.
Трохи розгубившись, Рейчел підійшла до вікна і подивилася туди, куди показував Пікерінг.
На галявинці стояв тупоносий гелікоптер MH-60G «Пейв Хоук»; його турбіна працювала на холостих обертах. Цей гелікоптер, один із найшвидших у світі, прикрашала емблема Білого дому. Поруч вичікував пілот, поглядаючи на годинник.
Рейчел обернулася до Пікерінга, не вірячи своїм очам.
– З Білого дому прислали по мене вертоліт, щоб відвезти на відстань всього-на-всього п’ятнадцять миль – до округу Колумбія?
– Вочевидь, президент хотів справити на вас враження і трохи налякати. – Пікерінг зміряв її поглядом. – Сподіваюся, що з вами не станеться ні першого, ні другого.
Рейчел кивнула. Хоча була і вражена, і налякана.
Чотири хвилини по тому Рейчел Секстон вийшла з управління і сіла у вертоліт. Не встигла вона пристебнутися, як машина злетіла й понеслась над лісами штату Вірджинія. Рейчел поглянула на дерева, що мигтіли внизу, і серце її пришвидшено закалатало. Воно застукало б іще швидше, якби вона дізналася, що гелікоптер так і не долетить до Білого дому.
5
Вітер немилосердно шарпав намет, та Дельта-Один цього навіть не помічав. Він і Дельта-Три зосередили увагу на своєму товаришеві, який із хірургічною точністю маніпулював джойстиком. Перед ними на екрані розгорталася пряма трансляція з мініатюрної відеокамери, вмонтованої в мікроробота.
«Абсолютно бездоганний пристрій стеження», – подумав Дельта-Один, який відчував подив і захват щоразу, коли вони його вмикали. Здавалося, останнім часом у світі мікромеханіки факти випереджали фантазію.
Мікроскопічні електромеханічні системи, тобто мікророботи, були найновішим досягненням високих технологій у царині пристроїв стеження. На жаргоні спеців ця технологія звалася «муха на стіні».
У буквальному значенні.
Мікроскопічні роботи з дистанційним керуванням видавалися чимось з області фантастики, хоча насправді вони існували й використовувалися ще з 1990-х років. У головній статті журналу «Діскавері» за травень 1997 року йшлося як про «літаючі», так і про «плаваючі» моделі. «Плавці» – наносубмарини завбільшки з кристалик солі – можна було запускати у кровоносну систему людини, точнісінько як у фільмі «Фантастична мандрівка». Зараз ці пристрої використовувались у передових медичних закладах, для того щоб лікарі мали змогу перевіряти стан артерій, дивитися прямі відеотрансляції з кровоносних судин і фіксувати місця розташування тромбів, навіть не беручись при цьому за скальпель.
Попри певні побоювання, створити літаючого мікроробота виявилося справою, легшою за створення «плавців». Аеродинамічна технологія, потрібна для підйому машини в повітря, існувала ще з тих часів, коли брати Райт змусили злетіти перший у світі літак, тому лишалася єдина проблема – проблема мініатюризації. Перші літаючі мікророботи, спроектовані в НАСА як безпілотні дослідні