з різних галузей духовної культури. З-поміж його інформативних публікацій відзначу статті-розвідки І. Беньківського, П. Єфименка, О. Кістяківського, О. Левицького та ін. У часопису друкувався й відомий український дослідник М. Сумцов, що уособлював тогочасну харківську школу історії та етнографії. У дослідженні «Культурні переживання»160 він у порівняльній площині висвітлив багато аспектів міфологічних вірувань та уявлень мешканців Слобожанщини. Важливою є також розвідка вченого, присвячена віруванням у злиднів161. Журнал опублікував цінні праці П. Іванова162, В. Милорадовича163, Я. Новицького164, В. Ястрєбова165, що спираються на етнографічні дослідження, проведені в Харківській, Полтавській, Катеринославській, Херсонській губерніях відповідно, і відбивають цілісну картину світогляду населення кожного регіону.
З кінця XIX ст. центром етнографічних досліджень стає Львів. Міфологічні студії здійснювалися тут у межах діяльності Етнографічної комісії НТШ, заснованої в 1898 р. Водночас у Львові вперше в Україні почали друкуватися фахові видання «Етнографічний збірник» та «Матеріали до українсько-руської етнології». Етапними для розвитку етнографії є вміщені в цих часописах дослідження видатних представників західноукраїнської школи етнології І. Франка166, А. Онищука167, Ф. Колесси168, В. Гнатюка169, П. Шекерик-Дониківа та багатьох інших збирачів, у яких вміщено значний емпіричний матеріал (частково навіть паспортизований) та порушено теоретичні проблеми дослідження міфологічних вірувань і уявлень українців. Окремо стоїть праця В. Гнатюка «Нарис української міфології»170, видана вже у новітній час, що є першим ґрунтовним дослідженням української нижчої міфології, персонажів якої розглянуто системно. У 1899—1908 рр. НТШ у «Матеріалах до українсько-руської етнології» опублікувало фундаментальний п’ятитомник В. Шухевича «Гуцульщина», що фактично є дослідженням однієї етнографічної групи. Чимало місця у цій праці відведено народному християнству та різним міфологічним уявленням.
У кінці XIX – на початку XX ст. вагомий внесок у дослідження міфологічних уявлень українців у різних регіонах зробили польські та німецькі науковці, зокрема А. Подберезький171 та Р. Кайндль172. У першій половині ХХ ст. етнографією Полісся серйозно займалися польські дослідники, передусім К. Мошинський, М. Фасмер, Й. Обрембський, С. Двораковський та ін. Зокрема К. Мошинський у комплексному дослідженні традиційної духовної культури слов’ян173 створив першу в слов’янознавстві ґрунтовну, підкріплену значним емпіричним матеріалом класифікацію персонажів слов’янської нижчої міфології. Істотним внеском у етнографічні студії, присвячені міфологічним віруванням та уявленням, є також праці польських учених А. Брюкнера, Я. Фальковського,