якась моя таємна божевільна шанувальниця?.. – він іронічно посміхнувся і з жартівливою погрозою в голосі додав: – Убити тебе намислила з ревнощів! Ось і поселила подалі, щоб я нічого не почув уночі!
– Що ти таке кажеш? Тьфу-тьфу-тьфу! – забобонно відмахнулася Ніна.
Екстрасенс посміхнувся, заспокоюючи помічницю. Він і справді жартував над її страхами.
– Та не турбуйся ти! Вона вочевидь не агресивна. Я людей знаю. Це жінка інтелігентна. Радше сама боїться обману, тому й вигадує різні способи перевірки. Намагається зрозуміти, як ми працюватимемо, не уявляючи при цьому, що їй може дати наша робота. Не турбуйся! З такими людьми слід триматися обачно. Але не варто очікувати підступу. Її потрібно відволікти, змусити викласти певну інформацію, можливо, не відому нам, і це її переконає, зробить довірливішою. Якщо не зробити цього, вона знайде привід для сумніву. І не побачимо ми тоді решти грошей. А, може, ще й через аванс будуть неприємності. Тому маємо її переграти – Рустем був задоволений своїми висновками. – Зробимо так: завтра ти залишайся з нею в будинку та готуйся до вечірнього обряду, приглянь за нею. А їй скажи, що я поїхав готуватися. Медитувати, наприклад. Я ж поїду в місцеву поліцію та постараюся дізнатись якомога більше. Там точно щось має бути, адже, як мінімум, у неї чоловік зник. Вона говорила, що поліція була в домі й нічого не знайшла. І якщо вірити її словам, то й не лише чоловік, а її друзі. Загалом, іди спати, нічого не бійся, поки що підіграємо їй.
6
– Нічого собі! Рустам Корай! Так незвичайно бачити вас не по телевізору!
– Рустем…
– Перепрошую?
– Мене звуть не Рустамом, а Рустемом!
– Ой, вибачте. Ім’я незвичне для українського вуха. – Доглянутий чолов’яга скинув посмішку з обличчя, на мить скривджений тим, що його виправили. Це був начальник місцевого відділку поліції, до якого Рустема привів черговий зі словами: «Глянь, Петровичу, хто зі мною!» – Що ж привело вас у наші краї? Справу якусь розслідуєте?
Рустем посміхнувся, намагаючись допомогти чоловікові зрозуміти, що скривдити його не хотів, тому відповів приязно:
– У справі… Цього разу як приватна особа, без телебачення, але справа дуже серйозна. До вас по допомогу прийшов. Ви тут, напевне, все знаєте?..
Містечко, в якому опинився Рустем, було тихе та спокійне. Люди тут мешкали теж тихі й спокійні. Здебільшого. Звісно, траплялися інциденти, що вимагали втручання поліції, але, як правило, то були бійки між п’яними сусідами, молодіжне хуліганство, крадіжки. Кілька років тому сталося вбивство – чоловік застав дружину з коханцем, застрелив обох із рушниці. Але прибуття в містечко такого відомого екстрасенса, як Рустем Корай, викликало у Павла Петровича неабияке зацікавлення. Він відразу вирішив, що справа, якою займається Рустем, можливо, виявиться резонансною, і це надасть йому шанс засвітитися десь у столиці. Чи хоча б у Львові. А якщо навіть і ні, то й саме спілкування з Рустемом, передачі з участю якого так любить дивитися по телевізору його