Декларації незалежності 1776 року. Подальше зміцнення Союзу, відданість якому всі тодішні тринадцять штатів наочно підтвердили, давши слово вірності й пообіцявши, що він буде вічним, було відображено в Статтях Конфедерації в 1778 році. І нарешті в 1787 році однією з цілей розробки і прийняття Конституції було проголошено завдання «утворити досконаліший Союз».
Але якщо руйнування Союзу одним або лише частиною штатів стане можливим згідно із законом, то тоді Союз буде менш досконалим, аніж до прийняття Конституції, тому що буде втрачено життєво важливий елемент вічності.
Звідси випливає, що жоден із штатів не має права суто за власною ініціативою вийти із Союзу, що рішення і постанови, які приймалися з цією метою, не мають юридичної сили, і акти насильства, здійснені в межах будь-якого штату (або штатів), спрямовані проти Уряду Сполучених Штатів, набувають, залежно від обставин, заколотницького або революційного характеру.
Тому, з огляду на Конституцію та права, я вважаю, що Союз непорушний, і буду в межах моїх можливостей, як того прямо і недвозначно вимагає від мене Конституція, піклуватися про те, аби закони Союзу були сумлінно дотримані в усіх штатах. Я вважаю, що чинити так – це мій обов’язок, і я виконуватиму його, наскільки дозволять обставини, поки мій законний господар, американський народ, не відмовить мені в необхідних засобах або яким-небудь владним чином не накаже мені інше. Я сподіваюся, що це буде розцінено не як загрозу, а всього лише як оголошений намір Союзу захищати і зберігати себе конституційними засобами.
Під час проведення цієї політики немає жодної потреби в кровопролитті або насильстві, і їх не буде, якщо їх не нав’яжуть загальнонаціональним органам влади. Довірені мені повноваження будуть використані для того, щоб контролювати, займати власність і території, що належать уряду, і володіти ними, а також збирати мито й податки, але не виходити за рамки того, що може бути необхідним для виконання цих завдань, що є неприпустимим, так само як і використовувати силу проти народу або в його середовищі – хоч би де це було. Якщо в якому-небудь внутрішньому районі країни ворожість до Сполучених Штатів буде настільки велика й повсюдна, що не дозволить компетентним місцевим громадянам виконувати свої обов’язки на федеральних постах, то в цьому випадку для вирішення виниклої проблеми не буде зроблено жодних спроб нав’язати людям неприйнятних для них осіб зі сторони. Навіть якщо уряд матиме юридично бездоганне право застосувати силу, щоб забезпечити виконання згаданих обов’язків, спроба добитися цього може стати настільки визивною і до того ж майже нездійсненною, що, на мою думку, краще на якийсь час утриматися від створення таких посад.
Пошта, якщо її не відкидають, як і раніше доставлятиметься в усі частини Союзу. Усюди, наскільки це можливо, люди повинні мати те відчуття абсолютної безпеки, яке є найсприятливішим для того, щоб спокійно мислити і міркувати. Указаний курс послідовно буде втілювано в життя, якщо