биткою.
Террі хотів уже ставити пінч-хітера,[13] але Тревор мав п’ять футів один дюйм зросту[14] і набирав багато воків. Попри те, що хлопець не вибивав хоум-ранів,[15] та інколи все ж міг влучити битою по м’ячу. Не часто, але траплялося. Якби Террі зробив із нього пінч-хітера, то бідоласі довелося б ще цілий рік середніх класів терпіти насмішки. З іншого боку, якби він спромігся на сингл, то до кінця життя пригадував би це за пивом і барбекю на задвірку. Террі знав. Колись він і сам побував на місці Тревора, ще в ті прадавні часи, коли на полі не було алюмінієвих биток.[16]
Пітчер «Ведмедів» (екстра-швидкісний кидач, який зазвичай ставив у грі крапку) вдався до крученої подачі в саме серце домашньої бази. Тревор із відчаєм простежив за польотом м’яча. Суддя оголосив перший страйк.[17] Натовп застогнав.
Ґевін Фрік, помічник тренера Террі, походжав із боку в бік перед хлопцями, які сиділи на лаві запасних. В одній руці він тримав згорнений у трубочку суддівський протокол (скільки разів Террі вже просив його, щоб він такого не робив?), а футболка «Золотих драконів» розміру XXL напиналася на животі розміру щонайменше XXXL.
– Сподіваюсь, ти не помилився, коли дозволив Тревору відбиватися самотужки, – мовив він; по щоках його струменів піт. – Він мов до смерті переляканий. Таке враження, що й тенісною ракеткою м’яча не відіб’є.
– Подивимося, як воно буде, – відповів Террі. – Маю добре передчуття.
Насправді передчуття було не дуже.
Пітчер «Ведмедів» закрутив і пустив іще один заряд, але цього разу м’яч улучив у багнюку перед самою домашньою базою. Натовп схопився на ноги, коли Бейбір Пател, ранер «Драконів» на третій базі, який мав зрівняти рахунок, протупотів кілька кроків по лінії. Тоді вболівальники зі стогоном повсідалися на свої місця – м’яч відскочив просто в рукавичку кетчера. Кетчер «Ведмедів» розвернувся до третьої, і Террі навіть крізь маску розгледів вираз на його обличчі: «Тільки спробуй, братику». Бейбір пробувати не став.
Наступний м’яч полетів широкою дугою, але Тревор усе одно промахнувся.
– Виводь його, Фрітце! – заволав якийсь горлань із вершечка трибуни – майже напевно батько екстра-швидкісного пітчера, бо хлопець надто різко крутнув головою в його бік. – Виво-о-о-оодь!
Тревор не відреагував на наступну подачу, бо м’яч прилетів із близької відстані – заблизької, щоб відбивати, суддя оголосив бол,[18] і тут уже застогнали фанати «Ведмедів». Один запропонував арбітру купити нові окуляри. Хтось щось гукнув про собаку-поводиря.
Рахунок зрівнявся, два-два, і Террі був практично впевнений, що весь прийдешній сезон «Драконів» залежить від цієї подачі. Або на них чекає матч із «Пантерами» за Кубок міста, і далі вони змагатимуться за першість у штаті (а такі ігри транслюють на телебаченні), або розійдуться по домівках і потім стрінуться лише раз – зберуться на барбекю на задвірку Мейтленда, традиційно відзначаючи кінець сезону.
Террі озирнувся до Марсі й дівчат, які сиділи на своїх звичних місцях – на рибальських