свою: так виходить, що природа подбала про механізм захисту, щоб не завдати шкоди потенційним нащадкам.
Крім того, наш запах надає довколишньому світу або принаймні носу лікаря певні вказівки на стан здоров’я. Лікарський ніс завжди принюхується. Тяжкі захворювання органів, рани, гниття тканин і ракові захворювання можуть суттєво змінювати запах тіла. Захворюванням шкіри теж властивий свій особливий аромат: люди з нейродермітом пахнуть дещо солодкаво, адже їхня шкіра в уражених місцях заселена стафілококами. Захворювання, пов’язані з жирною шкірою (як-от жирні екземи, лупа, акне чи жирна розацеа), радше гіркувато-терпкі на запах. Лікарські засоби, які доводиться приймати через певні хвороби, теж випаровуються.
Немає сумніву, що ви одразу вчуєте, коли хтось курив, уживав алкоголь чи їв часник. Продукти розпаду харчових продуктів потрапляють крізь стінки кишківника у кров, а звідти – до потових залоз. Чуйніші з вас уважатимуть запах вегетаріанця приємнішим за запах м’ясоїда. Принаймні так довело одне дослідження, під час якого тестували піт із пахви чоловіка на привабливість. Жінки, які не споживали ліків (це могло б порушити їхню здатність оцінювати запах), вважали запах пахви вегетаріанця приємнішим, привабливішим і більш чоловічим, ніж запах пахви, власник якої споживав червоне м’ясо. Дивовижно, але чоловіки, які їли часник, теж продемонстрували непогані результати: від їхнього пахвового запаху жінки теж «слинку пускали». Зовсім інша ситуація з таким запахом у дихання… Такий суперпіт повідомляє наше прадавнє Я, що тут хтось харчується здоровою їжею, тобто є добрим постачальником генів і може бути через акт зачаття ще довгий час у розпорядженні як один із батьків.
Кожній фазі нашого життя властивий свій запах. Немовлята, які ссуть молоко, пахнуть м’яко, діти ж загалом пахнуть слабше, адже вони ще не випаровують гормонів перехідного віку. Шкіра підлітка натомість виробляє велику кількість сала і струменіє значною кількістю статевих ароматів. Тобто діти не лише відповідно поводяться, а й пахнуть пубертатністю. У середньому віці, допоки наші статеві органи старанно працюють, ми також розпилюємо інформацію «вперед злягатися», «якраз вагітна», «я хочу спарюватися» або, як у свіжоспечених татусів, «хм, зараз мене не цікавлять інші жінки: я щойно став батьком» (рівень тестостеронів в цей період справді знижується, роблячи їх принаймні тоді справді вірними). Літні люди пахнуть інакше за людей середньої фази життя, адже в них видозмінений склад гормонів, рівень гормонів падає, зменшується продукція шкірного жиру – шкіра стає сухішою, зоопарк бактерій переналаштовується на нові умови. Мікробіом, наш вірний супутник у всіх життєвих ситуаціях, таким чином, змінюється із плином життя.
Для оточення запах нашого тіла теоретично став би відкритою книжкою. Практично ж ми постійно обмежуємо такий вид літератури. Ми збиваємо зі сліду, скеровуємо не в тому напрямку, перекриваємо все найрізноманітнішими пахучими