статей зростає влітку, щоб захистити тіло від перегрівання. Це щось на зразок кондиціонера, який забезпечує охолодження через випаровування вологи.
А те, що ми час від часу ходимо на вологих ногах, – це спадок з давніх часів, адже наші пращури не ходили по савані на високих підборах чи в лакованих туфлях. Дещо зволожена стопа – це, власне кажучи, засіб від ковзання на босій нозі, власнику якої доводиться втікати. Стресова нервова система підвищує в таких ситуаціях потовиділення. У кам’яному віці це було важливим, сьогодні ж вологий покрив разом із полущеною зроговілою тканиною на п’ятах – чудове місце для зустрічей усіляких збудників запаху.
Ізовалеріанова кислота – одна з багатьох смердючих коротколанцюжкових жирних кислот, яка виникає тоді, коли Staphylococcus epidermidis, адекватний мешканець шкіри, переробляє в поті амінокислоту лейцин. Вона пахне сиром. Чоловіки продукують помітно більше цієї амінокислоти порівняно з жінками. Але й це ще не все: інші бактерії забезпечують гнилисті чи кислуваті нотки. Саме тому на смердючих стопах можна знайти Bacillus subtilis, запах якої явно не тягне на звання «субтильного», тобто тендітного.
З цивілізаційним взуттям та сама біда, що і з цивілізаційним одягом: еволюція не передбачила появи кросівок, а ті пропускають менше повітря до наших стоп. Утім, тхнути може й елегантний шкіряний черевик. Уся річ не в матеріалі, а в пошитті. Якщо вони вузькі настільки, що пальці притиснуті один до одного, то в ділянках між пальцями збирається піт. У цих темних, вологих і солоних щілинах збираються, наприклад, бактерії типового виду Brevibacterium epidermidis, близький родич яких Brevibacterium linens бере активну участь у виготовленні сиру «Лімбургер», а його запах просто дивовижним чином притягує малярійних комарів.
Етці[6], наш пращур із кам’яного віку, точно не страждав від сирного запаху стоп. Його лапті з підошвою зі шкури ведмедя забезпечували пальці ніг місцем, а через переплетіння сіна та липового волокна вони пропускали вітер і водночас зберігали тепло, тобто забезпечували оптимальний клімат для стопи. Отже, якісні черевики зі шкури ведмедя… Між іншим, ті, хто надає перевагу шкіряним сандалям, сьогодні теж значно менше ризикують підчепити сирний запах ніг. Багато повітря та місця, можливість випаровування та жодних шкарпеток, які затримують відведення рідини та сприяють розмноженню бактерій.
Який висновок можна з цього зробити? Свободу ногам, упустіть повітря та відмовтеся від (хоча б з погляду моди) шкарпеток у сандалях.
Стосовно контакту: якщо у вас партнер чи партнерка з добрим запахом стоп, то регулярно тріться стопами одне об одного. У такий приємний і дуже вигідний спосіб ви зможете отримати частинку його чи її мікробіому. Так може розпочатися боротьба добра зі злом. Нехай буде з вами сила, а сир – у холодильник.
Тренер німецької національної збірної з футболу все нам продемонстрував. Перед увімкненими