і там більше всіляких туристичних розваг. Думаю, коли прийде зима, до нас завітають лижники дорогою на Бетел чи Шуґарлоуф.
Скотт знав, що більшість лижників оминають Рок, обирають шосе 2 до лижних курортів західного Мейну, але навіщо обламувати її ще більше?
– Лише коли прийде зима, потрібно буде, щоб місцеві нам підсобили. Ви ж знаєте, як то буває, мусите знати. Одні місцеві торгують з іншими місцевими в холодну пору, і цього акурат достатньо, щоб перекантуватися до того, як улітку повернуться туристи. Магазин техніки, лісовий склад, кафе Петсі… так вони й переживають голодні місяці. Правда, до «Квасолі» небагато місцевих приходять. Деякі – так, але небагато. Дейрдре каже, річ не просто в тому, що ми лесбійки, а що ми одружені лесбійки. Не хочеться з нею погоджуватись… але, думаю, вона має рацію.
– Я впевнений, що… – Скотт замовк. «…що це не так?» Звідки він, бляха, знає, якщо взагалі ніколи над цим не замислювався?
– Впевнені в чому? – запитала Міссі. Не зверхньо, а зі щирою цікавістю.
Він знову згадав ваги у ванній і те, як безжально цифри на них ідуть навспак.
– Насправді, ні в чому. Якщо це так, то мені шкода.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.