свинець.
Марс розташувався на наступній після Землі зупинці. Він значно менший за нашу планету – лише десята частина її маси – проте в багатьох аспектах він дуже нагадує Землю. Як і решта внутрішніх планет, Марс має металеве ядро та силікатну мантію. Як і на Землі, тут є атмосфера і багато води. Через відносно слабку гравітацію планеті не легко втримати у верхніх шарах атмосфери швидкі молекули газу, тож за мільярди років повітря та вода тут поступово майже зникли, проте Марс все ще має теплі та вологі підземні резервуари, де могло би жевріти життя. Не дивно, що міжпланетні польоти зорієнтовані саме на Червону планету.
Сама же Земля, «третій камінь від сонця»[3], утиснена всередині жилої «зони Золотоволоски»[4]. Вона достатньо близька до Сонця і досить гаряча, щоб виштовхнути значну кількість водню та гелію до зовнішньої ділянки Сонячної системи, водночас вона достатньо далека від Сонця і досить холодна, щоб утримувати воду в рідкому стані. Як і інші планети Сонячної системи, вона утворилася близько 4,5 млрд років тому, по суті, в результаті зіткнення хондритів та їхнього подальшого гравітаційного скупчення у все більші планетезималі, яке тривало протягом декількох мільйонів років.
Нашаровуючи нові й нові свідчення про виникнення Сонця, Землі й решти Сонячної системи, ми охоплюємо величезний часовий інтервал – понад 4,5 млрд років. Американці обожнюють посилатися на дати визначних подій історії людства. Ми святкуємо великі досягнення та відкриття, наприклад перший керований політ на літаку, здійснений братами Райт 17 грудня 1903 р., або ж першу висадку людини на Місяць 20 липня 1969 р. Ми вшановуємо дні національних втрат та трагедій, як-от 7 грудня 1941 р. чи 11 вересня 2001 р. Не забуваємо й про дні народження: 4 липня 1776 р. та, звісно, 12 лютого 1809 р. (уродини Чарльза Дарвіна і водночас Авраама Лінкольна). Ми переконані у вагомості цих історичних подій, адже вони зафіксовані в письмовій та усній формах, і це єднає нас з не таким вже й далеким минулим.
Геологи також люблять посилатися на історичні часові маркери: близько 12 500 років тому закінчилося останнє велике зледеніння і люди почали селитися у Північній Америці; 65 млн років тому вимерли динозаври та багато інших істот; на початку кембрійського періоду, 530 млн років тому, планету заполонили різноманітні тварини з мінералізованими тканинами (твердими частинами – мушлями і экзоскелетами); понад 4,5 млрд років тому Земля почала обертатися навколо Сонця. Проте чи можемо ми бути певні, що не помилилися з часом? Не існує ані письмових, ані усних джерел хронології нашої планети за останні декілька тисяч років.
Чотири з половиною мільярда – це число, яке навіть важко уявити. У Книзі Гіннеса світовий рекорд довгожительства належить француженці, яка відсвяткувала свій 122-й день народження; тож люди не доживають і до 4,5 млрд секунд (приблизно 144 роки). Уся задокументована історія людства нараховує