щоб жити на щось між акторськими контрактами.
Тоді старий сказав: «Не можна сидіти й чекати на сприятливі обставини. Треба йти та створювати їх».
На свій захист я зауважив, що ходив на купу кастингів, але жодного не пройшов. Він відірвав погляд від своєї тарілки й сказав: «Тоді ти маєш уподібнитися до каменяра». Я перепитав, що він має на увазі, і китаєць пояснив: «Каменяр знову й знову довбає скелю, а в ній навіть тріщинки не з’являється. Але якщо він не відступає, то настає час, коли скеля розколюється. Не один удар розбиває скелю, а сукупність багатьох ударів». І додав: «Якщо хочеш розколоти скелю успіху, треба бити й бити, доки вона не розіб’ється».
«То ви вважаєте, – сказав я, – що мені треба шукати роботу, доки я не знайду її?» Він кивнув: «Авжеж. Люди, які досягають успіху, відрізняються від тих, що не досягають його, не лише хистом, а ще й наполегливістю! Успішні люди починають шлях до успіху там, де інші спиняються перед невдачею».
Потім він згадав імена кількох кінозірок – Сильвестра Сталлоне, Клінта Іствуда, Шона Коннері, – яким відмовлялися давати ролі на початку їхньої кар’єри. Сильвестру Сталлоне казали, що він не дуже добре говорить, і йому складно було навіть знайти агента, який представляв би його. Зрештою, він вирішив написати власний сценарій фільму, у якому сам зіграв би головну роль. Сталлоне розсилав рукопис до продюсерських компаній, а ті одна за одною відхиляли його. Однак чоловік не здавався. Він продовжував, доки одна компанія не погодилася зняти фільм, але за однієї умови: хтось інший мав зіграти головну роль. І хоча йому тоді страшенно потрібні були гроші, Сталлоне дотримувався своїх принципів, уперто стояв на своєму, тож, зрештою, вирішили, що він зможе зіграти головну роль у фільмі «Роккі». І стрічка, відхилена багатьма продюсерськими компаніями, отримала «Оскар» за найкращий фільм. Тож, як бачите, Сильвестр Сталлоне досяг успіху не через винятковий талант, а завдяки наполегливості.
Мене надихнула ця розповідь старого. Раніше я не розумів, наскільки важливо бути наполегливим – адже навіть суперзірки на кар’єрному шляху мали відмови. Згодом я дізнався ще й про те, що декому з них не просто відмовляли, а відмовляли у величезних масштабах. А потім старий розповів мені про секрети Надзвичайного Багатства.
– І що ви про них подумали? – запитав юнак.
– Спершу я був налаштований скептично, – відповів містер Еджлі. – А потім, подумавши, що втрачати мені нічого, вирішив дізнатися про них і перевірити, чи допоможуть вони мені. І саме з цієї миті все в моєму житті почало змінюватися. Я маю на увазі масштабні зміни. Від роботи офіціанта й майже повного безгрошів’я до першої ролі та контракту на чверть мільйона доларів через рік.
– Та ви жартуєте! – вигукнув юнак. – Ваше життя аж так круто змінилося?!
Містер Еджлі кивнув:
– Це сила секретів. Коли я познайомився зі старим чоловіком, то вже зневірився у своїй акторській кар’єрі. Здавалося, що успіх мені й не світить. Я навіть агента знайти не міг, не кажучи вже про роботу. Понад три десятки