що мене розмістять на половині рабів. Та сталося інакше: мене як особистого секретаря консула теж провели до кімнати гостей, тут на мене чекав свіжий одяг. А потім відбулося дещо неймовірне, щось, що досі змушує мене шарітися, та як старанний літописець я маю про це згадати. В кімнаті з’явилася молода рабиня. З’ясувалося, що вона гречанка, і я зміг поговорити з нею її рідною мовою. Це була вродлива дівчина близько двадцяти років, одягнена вона була в сукню з короткими рукавами – струнка, з оливковою шкірою. Її густе чорне волосся, зібране й заколоте, так і чекало, аби, розпущеним, ніжно спадати по плечах і спині. Звали дівчину Агата. Грайливо сміючись і жестикулюючи, вона змусила мене роздягнутися та зайти до крихітного квадратного приміщення без вікон, стіни якого були обрамлені мозаїкою, що зображувала морських тварин.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.