щасливе. Якщо ж особа живе без Бога, то йдеться про чашу Божого гніву, чашу страждання, яку людина повинна випити аж до кінця.
Христос говорить про свою чашу, яку Він до кінця вип’є в Єрусалимі, яку подасть своїм учням у переддень своєї смерті і скаже: «Пийте з неї всі, це чаша моєї Крові, яка за вас проливається на відпущення гріхів». Чаша, яку Христос хоче дати своїм учням, є чашею Його життя. Той, хто п’є з неї, починає жити разом із Ним. В обряді нашої Церкві теж присутній символ спільної чаші. Подружжя випиває цю чашу на знак того, що відтепер вони починають жити одним життям, вибирають одну життєву дорогу, спільні радості й негоди.
Правдоподібно, що апостол, який просив Христа бути великим у Його Царстві, не пив цієї чаші. Христос відтак йому каже: «Чи можеш ти хреститись Хрещенням, яким я хрещуся?» – тобто перебрати на себе не лише зміст, а й спосіб Його життя. І додав: «Син Чоловічий прийшов, щоб послужити, віддати життя своє як викуп за багатьох». Отже, змістом тієї чаші є не тренування, земне володіння, а служіння кожному з нас. Христос хоче випити життя кожної людини, прийняти його і відтак обновити, спасти, наповнити, замість смерті, вічним життям.
Ця Божественна Літургія, на якій ми зібралися, називається Службою Божою, бо під час неї прийде Христос, щоб взяти на себе тягарі нашого життя, нам послужити і водночас зробити нас причасниками Його Тіла і Крові, чаші, що дасть нам життя вічне.
Дорогі в Христі брати і сестри! Цей 2012 рік наша Церква проголосила Роком мирянина, присвятивши його кожному, хто прийняв Таїнство Хрещення.
Можливо, цієї неділі Христос відкриває нам, що означає бути християнином у сучасному світі, що означає жити Хрещенням, яке кожен із нас отримав. Господь посилає нас у цей світ, щоб, з одного боку, ми були причасниками Його чаші, Його Крові, Його життя вічного, а з іншого – носіями Його служіння. Кожен, хто охрестився, прийняв Христову місію, став учасником Його потрійного життєвого завдання – як царя, священника і пророка. Увесь хрещений люд є царським народом, народом священників, народом пророків (пор. 1 Пет. 2, 9). Кожен із нас має сказати собі слово: «Я є християнином і маю служити, не щоб мені служили інші; маю жити життя як викуп за багатьох». Якщо ми у своєму житті все робитимемо з любові до Бога і до свого ближнього, тоді те Хрещення, яке ми отримали від Христа, стане справді нашою особистою життєвою дорогою. Тоді ми справді беремо участь у спасительній місії Ісуса Христа. Коли прощаємо грішника, зносимо зневагу на свою адресу – ми його спасаємо своїм християнським служінням, забираємо від нього його гріх, відкриваємо йому можливість спасіння і життя вічного.
Наступної неділі ми побачимо Христа, який входить до Єрусалима як Цар. Це буде Квітна неділя. Готуємося до великого свята Пасхи Господньої, переглядаючи наше життя.
У час Великого посту, який добігає кінця, Церква особливо закликає нас приступити до Таїнств Сповіді та Святого Причастя, напитися сили вічного життя Христа з Його чаші. Нехай той заклик, який лунає до кожного з нас, буде справді завдатком того, що коли вип’ємо