Христос воскресе!
Мій любий, мій єдиний друже! Спасибі вам, моє серденько, за ваше щиреє, ласкавеє письмо. В той самий день, як я получив його, заходився клопотать о паспорті, та й досі ще не знаю, чи дадуть мені його, чи ні. Перше в столицю не пускали, а тепер з ції смердячої столиці не випускають. Доки вони будуть згнущатись надо мною? Я не знаю, що мені робить і що почать. Утікти хіба нищечком до вас та, одружившися, у вас і заховаться. Здається, що я так і зроблю. До 15 мая ждатиму паспорта, а там що буде, то нехай те й буде. А поки що буде, посилаю вам свій портрет, тілько, будьте ласкаві, не показуйте портрет дівчатам, а то вони злякаються, подумають, що я гайдамацький батько, та ні одна й заміж не піде за такого паливоду. А тим часом одній найкращій скажіть тихенько, щоб рушника дбала та щоб на своєму огороді гарбузів не сажала. Так що ж, позичить, як на своєму не посадить. О! бодай так[о]ї сусіди одцурались!
Оставайтеся здорові, мій любий, мій єдиний друже! В маї або в іюні побачимось, а поки що де набачите, що гарбузи посажені, то так з коренем і виривайте.
Искренний ваш Т. Шевченко.
329. Т. Г. Шевченка до Д. О. Хрущова
24 травня 1859. С.-Петербург
24 мая.
Во имя Божие подождите меня в Москве до 28 мая. Если не можете, то с получением сего уведомьте.
Искренний ваш
Т. Шевченко.
330. Т. Г. Шевченка до М. О. Маркович
25 травня 1859. С.-Петербург
25 мая.
Спасибі тобі, моя доню любая, моя единая, що ти мене хоч у Дрездені згадала. Я ще й досі тут, не пускають додому. Печатать не дають. Не знаю, що й робить. Чи не повіситься часом? Ні, не повішусь, а втечу на Україну, оженюсь і вернуся як умитий в столицю. Коли ви вернетесь до нас? Якби через рік, то дуже добре було б. З Кожанчиковим я бачився позавчора, і він мені нічого не казав про «Ледащицю». Серденько моє! Не посилайте поки що нічого отим книгарям – поки вас лихо не прискрипало. Бо вони не бачать, а носом чують наші злидні. А втім робіть, як самі знаєте. Восени буде у нас свій журнал під редакцією Белозерского і Макарова. Підождіть трошки. А поки що нехай вам Бог помагає на все добре. Тричі цілую вас і вашого Богдася, амінь.
Т. Шевченко.
Як матимете час, то пишіть до мене через Камінецького, бо він знатиме, де я повертаюсь.
331. Т. Г. Шевченка до В. В. Тарновського (молодшого)
Травень 1859. С.-Петербург
Вручителю сего вручите сало.
Т. Шевченко.
На звороті:
Благородному Василию Васильевичу
малому
Тернавскому.
В доме Федорова.
332. Л. В. Тарновської до Т. Г. Шевченка
Травень 1859. С.-Петербург
Любезнейший Тарас Григорович!
Не знаете ли Вы адреса, где живет художник Трутовский, мне необходимо видеться с ним по поручению Николая Аркадича Ригельмана. Завтра мы надеемся уехать; итак, до радостного свидания на милой Украине.
Вам преданная
Л. Тарновская.
333. Бр. Залеського до Т. Г. Шевченка
2 червня 1859. Рачкевичі
Друже мой дорогой! На днях я узнал