align="center">
374. М. Я. Макарова до Т. Г. Шевченка
9 лютого 1859. С.-Петербург
Дядьку! Приходьте лишень у четвер вареників їсти.
Ваш Н. Макаров.
9 февраля.
375. Т. Г. Шевченка до В. Г. Шевченка
Середина лютого 1860. С.-Петербург
Прочитай оце письмо та, поміркувавши гарненько, запечатай, та або сам одвези, або одішли, або під лаву кинь. Та ще нехай Харита, добре подумавши, скаже, чи піде вона за мене? Чи бачився ти з П. Ф. Семиренком?
Та напиши, чи той ґрунт у Трощинського над самим Дніпром? Бо як не над Дніпром, то мені його й за копу не треба! Ще: як скаже Харита, що піде за мене, то прийми ти її в своїй хаті як рідну сестру. Нехай вона, сердешна, од наймів трохи одпочине. На харч і її одежу я тобі вишлю гроші. Попроси за мене і сестру мою, а твою жінку, щоб і вона її привітала. Тричі спасибі тобі за Васю. Як побачиш брата Йосипа, то скажи йому, нехай очунює та захожується мені хату ставить.
А об волі ще й досі не чуть нічого доброго.
Напиши мені, чи є в Харити батько або мати? Чи крепачка вона, чи вільна? Коли крепачка, то чия? і яка плата за її волю?
376. Т. Г. Шевченка до В. Г. ШЕВЧЕНКА
18 лютого 1860. С.-Петербург
18 лютого.
Напиши мені швиденько адрес жаботинського і керелівського пана – як його зовуть? І що воно таке? Та напиши, як зовуть синів брата Микити, брата Йосипа і сестри Ярини. Жінки і дівчата уже не панщинні, а про чоловіків, парубків і хлопців ще нічого не чуть, і за ґрунти теж.
Та напиши мені гарненько, як і що ти зробив з Трощинським. Якщо добре зроблено о ґрунті, то дбай дубовий, берестовий, ясеновий, кленовий і липовий ліс і пиши о грошах.
Чи бачився ти з Семеренком і що він тобі сказав? Посилаю тобі нашвидку зроблений план хати. Поміркуй і роби, як сам добре знаєш. Мені тілько й треба, щоб робоча була дубова та круглий ґанок скляний на Дніпро.
Спитай у Харити, що вона скаже, щоб я знав, що мені думать і що робить?
На се літо я не приїду до вас, роби, як сам здоров знаєш, а я тобі скажу спасибі.
Чи получив ти «Кобзаря» і письмо Трощинському? У Кр[иловської?] був; вона нездужа, і я її не бачив, а Маню за тебе тричі поцілував і один фунт добрих конфет оддав.
Ще раз прошу тебе: спитай у Харити, що вона скаже, і напиши мені швиденько.
«Русская газета» прекращена. Послав я тобі «Современник» і «Народное чтение», – чи получив? Послав я тобі не надписаних п’ять книжок «Кобзаря». Може, тобі ще треба буде, то напиши, бо, може, його швидко й не стане: пани дуже кривляться на сліпого старця…
Ще раз благаю тебе, напиши, що скаже Харита. Оставайся здоров! Цілую тричі твою жінку і твого Йосипка, Ганнусю, Прісю, Андрія, Каленика і тебе, мій щирий брате і друже!
Ти б добре зробив, якби мені прислав ковбас, а то я захляв без цього добра.
377. В. Г. Шевченка до Т. Г. Шевченка
Лютий 1860. Корсунь
…У Тр[ощинсько]го єсть село по лівому берегу Дніпра; називається Рудяки: коло того села є ліс, луг; озера кругом лісом пообростали. Я сам ще