повинен іти до банків не з шапкою в руці, а з довірою – найважливішим словом у лексиконі Сіті.
– Чи допоможе це справі, Россе, – Емма вперше звернулася до голови на ім’я під час засідання правління, – якщо я чітко дам зрозуміти, що вся моя родина повністю підтримує ваше керівництво і бажає, щоб ви лишилися на своїй посаді?
– Я, звісно, був би цим зворушений, але Сіті не змінить свого рішення і вважатиме це не більш ніж жестом. Хоча особисто, Еммо, я дуже вдячний вам за вашу підтримку.
– І завжди можете розраховувати на мою підтримку, – докинув Фішер. – Я буду з вами до кінця.
– У цьому й проблема, майоре. Якщо я не піду, то, можливо, настане кінець, кінець цієї видатної компанії, яку ми знаємо, а це не те, з чим я міг би жити.
Голова правління окинув поглядом стіл, чи не схоче ще хтось висловити свою думку, але всі присутні, здавалося, змирилися, що жереб кинуто.
– Сьогодні о п’ятій годині, після закриття фондової біржі, я оголошу, що з особистих причин подав у відставку з посади голови ради директорів «Судноплавної компанії Беррінґтонів». Однак із вашої згоди залишатимусь керувати поточними справами компанії, поки не оберуть нового голову.
Ніхто не заперечив. Збори закінчилися за кілька хвилин, й Емма не здивувалася, коли побачила, як Фішер шпарко покидає залу засідань. Він повернувся за двадцять хвилин, аби приєднатися до своїх колег за обідом.
– Вам доведеться викласти один козир, – сказав Мартінес, коли Фішер розповів йому подробиці того, що сталося на засіданні ради директорів.
– Що це за козир?
– Ви чоловік, а в цій країні немає жодної публічно зареєстрованої компанії, яку б очолювала жінка. Насправді мало хто має жінку навіть у складі правління.
– Емма Кліфтон звикла ламати стереотипи, – нагадав йому Фішер.
– Можливо, але чи зможете згадати когось із ваших колег-директорів, хто, можливо, не зміг би сприйняти ідею призначити головою жінку?
– Ні, але…
– Але що?
– Я знаю, що Ноулз та Енскотт голосували проти того, щоб допускати жінок до гольф-клубу «Роял вайверн» у дні проведення матчів.
– Тоді натякніть їм, як ви захоплюєтесь їхньою принциповою позицією і що зробили б те саме, якби були членом клубу.
– Вже є, – повідомив майор.
– Тоді ці два голоси маємо в кишені. А як бути з адміралом? Зрештою, він холостяк.
– Можливо. Пригадую, що він утримався, коли кандидатуру Емми вперше внесли у список членів правління.
– Імовірний третій голос.
– Але навіть якби вони мене підтримали, це все ж лише три голоси, а я впевнений, що інші четверо директорів підтримають пані Кліфтон.
– Не забувайте, що я призначу ще двох директорів за день до того, як відбудуться збори. Це дасть вам шість голосів, а цього більш ніж достатньо, щоб схилити шальки терезів на вашу користь.
– Якщо тільки Беррінґтони не займуть усі інші місця в правлінні. Тоді мені все одно знадобиться