навіщо моя дівчинка знадобилася Раю, Ісусе? – порушив тишу Сатана.
Ісус посміхнувся.
– Чому ти так вперто називаєш її своєю? Хіба у тебе є на те підстави, Сатано? – тихо запитав.
– Поки що немає, та вірю, будуть! – роздратовано кинув Сатана. – А Тобі що? Ну, називаю її своєю, я не маю права на мрії?
– Мріяти можеш, – Ісус зробив хід конем.
– Ти не відповів, – нагадав Сатана, обороняючи короля пішаком.
– Вибач, Я не зобов’язаний тобі звітувати, – лагідно мовив Ісус.
Зайшов Фріц, розташував пляшку червоного вина, келихи і фрукти на столику поряд з шаховою дошкою.
– Шнель, шнель, Фріц! – поквапив його Сатана.
Той побіг до дверей.
– Можеш не казати, Ісусе! Я і так знаю, у мене у Раю є агенти! – запально кинув Сатана, задітий за живе.
Ісус щиро розреготався, налив два келиха вина.
– Прошу, Сатано! Знаю Я твоїх агентів! Перекажи Фобосу, що, якщо ще раз сунеться у Рай без дозволу, присоромлю його перед Вищим Янгольством, позриваю з нього маскуючі оболонки, витівник! – Ісус відпив вина.
– А Фобосу байдуже! Чхати він хотів на Вище Янгольство, Ти ж знаєш, Ісусе, – Сатана розкурив сигару, випустив сизо-блакитний дим через ніздрі, – та я і без Твоєї відповіді знаю: Рай затіває якусь місію по спасінню Землі, а саме моєї дівчинки для виконання такої почесної справи і не вистачало! До речі, Світле Янгольство пам’ятає, хто Володар Землі, чи мені нагадати?
Ісус помітив в очах Сатани лють і погано приховану образу.
– Ти втратив слона, – Ісус зробив хід пішаком, – у тебе непевна позиція.
– Непевна? Я так не гадаю, – Сатана пересунув ферзя.
Ісус задумався.
– Що стосується місії, то вона буде виконана людьми у крайньому випадку. Світле Янгольство не втручається у справи Землі, не претендує на твої володіння… поки що…
– Це втішає, – і Сатана скривив вуста у глузливій усмішці, – моя дівчинка належить до еліти людства, я правильно зрозумів, Ісусе?
Син Божий відкусив від великого червоного яблука, пильно поглянув Сатані в очі.
– Правильно. В її підсвідомості Я зміг виявити інформацію лише про сім останніх існувань, більшість перевтілень закодована, код дуже складний, розумієш?
– Розумію, це означає…
– Це означає, що мріяти про неї ти можеш, та між вами глибока прірва! Вона належить світу Світла, а ти – Мороку! А ти дозволив собі кричати про грішну любов до неї на все Небо! Після пригоди з Ричардом їй лише бракувало твого нахабного освідчення, Сатано! Перелякав її! – суворо виказав Сатані Ісус.
– Проте Ти втішив! – роздратовано кинув Люцифер.
– Так, втішив і подарував їй Хрест.
Запанувала напружена тиша.
– До речі, коли я, безсоромний придурок, волав про кохання до неї, було дуже смішно?
– Та ні, не дуже. Нижчі Янголи виглядали здивованими, а Вищі, гадаю, розважилися.
– Так, чим вище істота,