Джеффри Арчер

Надходить та година


Скачать книгу

мовчки, перш ніж Джайлз наважився запитати:

      – А Карін справді вагітна?

      – Та де там. Це й допомогло мені зрозуміти, що все, сказане Фішером про вас, – купа брехні і його єдиною метою була помста.

      – А я хотів би, щоб вона була вагітною, – тихо зронив Джайлз.

      – Чому?

      – Тому що було б набагато легше вивезти її звідти.

      – Останні замовлення, панове.

      9

      – Яка ця стара гра в політику смішна, – зауважив Джайлз. – Я побував у пустелі, а ви стали міністром закордонних справ Західної Німеччини.

      – Але наші позиції можуть змінитися за одну ніч, – відказав Вальтер Шеєль, – і ви це занадто добре знаєте.

      – Для мене це була б неабияка зміна, адже я навіть не беру участі у довиборах, і моя партія зараз не при владі.

      – А чому ви не кандидат цього разу? – здивувався Вальтер. – Навіть із моїми поверховими знаннями про вашу виборчу систему можна сказати, що лейбористи неодмінно відвоюють своє місце у парламенті.

      – Це цілком можливо, але місцевий осередок уже обрав собі молодого кандидата, Роберта Філдінґа, який займе моє місце. Він енергійний і запальний, як нещодавно призначений шкільний староста.

      – Так само як і ви колись.

      – Я й досі такий, правду кажучи.

      – Тоді чому ви самоусунулися?

      – Це довга історія, Вальтере. Насправді це причина, через яку я й хотів зустрітися з вами.

      – Краще спершу щось замовити, – Вальтер розгорнув меню. – Тоді ви зможете не кваплячись розповісти мені, чому вам знадобилася допомога міністра закордонних справ Західної Німеччини.

      Вальтер узявся вивчати меню.

      – Страва дня – ростбіф і йоркширський пудинг. Мої улюблені, – прошепотів він. – Але не кажіть нікому ні з ваших співвітчизників, ні з моїх, інакше викриється моя таємниця. А яка ваша таємниця?

      І Джайлз усе розповів своєму давньому приятелю про Карін та про те, що його не пустили до Східної Німеччини, поки вони обоє насолоджувались кавою.

      – То ви кажете, що це була молода жінка, яка опинилася у вашому готельному номері, коли ми зустрічалися приватно?

      – Ви її запам’ятали?

      – Ще б пак, – сказав Вальтер. – Вона колись перекладала для мене, але ніколи не дозволяла собі більшого, й це не через відсутність спроб із мого боку. Тож скажіть мені, Джайлзе, чи готові ви битися на дуелі за цю молоду жінку?

      – Назвіть свою зброю та свого секунданта.

      Вальтер засміявся.

      – А якщо серйозно, Джайлзе, чи маєте ви підстави вважати, що вона хоче перебігти?

      – Атож, її мати нещодавно померла, а влада Східної Німеччини не дозволить її батькові, англійцю, який проживає в Корнуоллі, приїхати в країну.

      Обмірковуючи проблему, Вальтер ковтнув кави.

      – Чи змогли б ви полетіти зараз зі мною до Берліна?

      – Першим же літаком.

      – Нестримний, як ніколи, – видихнув Вальтер, коли офіціант поставив перед ним коньяк.

      Він потримав келишок, перш ніж сказати:

      – Ви не знаєте, вона