князівством за вихід до Балтійського моря. Московія захоплює також частину Чернігівщини, Стародубщину та інші землі. На прицілі – Київ.
Очень интересен полный титул, который тщательно выписывает Грозный: «Божьей милостью государь, царь и великий князь Иван Васильевич всея Руси, Киевский, Владимирский, Московский, король Польский и великий князь Литовский и великий князь Русский великого Новгорода, царь Казанский, царь Астраханский”, а потом должно было расписать “области русские, польские, литовские по старшинству».
«Власне Росія як держава почалася зі змін та переписування історії. Почалося з того, що Московське князівство як таке вирішило приписати собі історію Київської Русі. Відповідно, сама навіть назва “Росія” латинізована від “Русь”. Власне, ця держава, яка свого часу, в період розквіту Русі, була периферією самої Руської держави, вирішила собі присвоїти спадщину, більш того, показати, що вона є єдиною спадкоємицею Київської Русі», – Володимир В’ятрович.
Усередині країни – терор і страти. Під гарячу руку царя потрапляє його син. А ще Митрополит Московський Пилип. Через незгоду з політикою царя церковний собор позбавляє його сану й відправляє в заслання до Тверського монастиря. Там Пилипа й убивають.
Поки Грозний воює на заході, з півдня приходять татари і спалюють Москву.
Олександр Палій: «Ще у 1571 році кримські татари спалили Москву вщент. Про цю історію в радянські часи любили казати, що, мовляв, історики перебільшують, що не може такого бути, що вся Москва вигоріла, що всі ці повідомлення невідомо звідки взялися. Але є маса свідчень сучасників, які сказали, що від Москви нічого не залишилося після атаки кримських татар. Московія панічно боялася кримських татар, це було закладено в мізках аж до нинішнього часу».
Програвши на всіх фронтах, Іван Грозний помирає між поривами каяття та гніву. Після смерті його сина, Федора, князівська гілка, що хоч якось зв’язувала Московію з Києвом, обірвалася.
Росія, наш час, село Велика Єльня Нижньоновгородської області. Храм Путіна. Є навіть ікона Путіна. «Путь иной». У храмі не батюшка, а матушка. Фотинія. Вона молитовно складає руки на грудях: «Молитва: здоров ли Путин? Нет, не здоров. Если б не молитва, были б бóльшие проблемы. Из рода царей пришел его дух. Последнее воплощение – царь Николай».
Після дивної служби всі вірні храму Путіна починають співати пісеньку з радянського минулого: «Пусть всегда будет солнце, пусть всегда будет…» Путін?
Після смерті Івана Грозного і короткого правління Федора Івановича царем Московії стає татарин за походженням Борис Годунов. Саме Годунов зумів вибити для невизнаної Московської митрополії патріархат.
Ще будучи регентом при убогому духом і тілом Федорі, Годунов домігся від Константинополя патріархії. Зробив це в типовому для Московії стилі – підступом.
Євстратій Зоря: «Борис Годунов як правитель держави, посадивши під домашній арешт патріарха Ієремії Траноса,