місцям для паркування. Водії мали складати чотири однодоларові купюри в тугу пачечку і вкидати в крихітні прорізи на ящику. А щоб гроші можна було проштовхнути, поряд, прив’язаний на дроті, висів тонкий гострий шматок металу.
Вони пішли до білої «пріус» Кайли Александер. Каблуки Аманди цокали по бетонному покриттю. Машину вже оточила команда криміналістів. Спалахували фотоапарати, люди збирали докази, наповнювали пластикові пакети. Експерти були при повному обмундируванні й пітніли від немилосердної спеки. Вологість була така висока, що Вілл мав відчуття, наче дихає крізь мокрий шар вати.
– Що у нас тут? – спитала Аманда.
Вона говорила спокійно, але це була її група і вони всі чекали від неї цього запитання.
Уперед виступив Чарлі Рід, тримаючи в руках два пакети з доказами.
– Мотузка і скотч, – доповів він, по черзі піднімаючи то один, то другий пакет. – У багажнику знайшли.
Вілл узяв пакет із мотузкою, яка виявилася новісінькою на вигляд линвою для білизни. Вона була охайно згорнута і зчеплена пластмасовою скобою. В одному місці, де волокна всотали кров, мотузка поміняла колір на блідо-червоний.
– Ви знайшли її скрученою?
Чарлі подивився на нього поглядом, у якому явно читалося: невже Вілл вважає його таким дурним?
– Саме так, – відказав він. – Ні на стрічці, ні на мотузці відбитків нема.
– Він підготувався, – зауважила Аманда.
Вілл віддав мотузку, і Чарлі повів далі:
– У багажнику є сліди крові, яка відповідає групі крові Емми Кампано. Ми ще попросимо дока перевірити, але травма не здається мені небезпечною для життя. – Він показав на напівколо темної крові в багажнику. Вілл подумав, що завбільшки воно з голову сімнадцятирічної дівчини. – Судячи з кількості крові, я б сказав, що це значний поріз. Із голови завжди багато витікає. О…. – Він уже звертався до Вілла. – У шафі Емми Кампано на стіні над сечею ми знайшли мікроскопічні краплі крові. Я думаю, її вдарили по голові ногою чи кулаком і тому бризнула кров. Той шмат гіпсокартону ми вирізали, та я не впевнений, що там достатньо крові для проведення експертизи. Може, тому йому й не довелося використовувати мотузку й скотч, – додав Чарлі. – Він вдарив її по голові й витягав із шафи вже непритомну.
Очевидно, Аманда й сама дійшла такого висновку:
– Далі.
Чарлі обійшов довкола машини, показуючи на різні місця.
– На кермі, дверних панелях і замку багажника ледь помітні сліди тієї самої крові, яку ми знайшли в багажнику. Класичне перенесення з рукавичок. – Він мав на увазі, що викрадач був у латексних рукавичках. – Що ж до сміття, ми думаємо, воно належить власниці.
Вілл зазирнув усередину машини. У замку запалювання висіли ключі, поряд був якийсь важіль, схожий на ручку перемикання передач. Скрізь валялися паперові стаканчики, порожні коробки з-під фаст-фуду, підручники, папірці,