Габон є також членом ООН, Організації африканської єдності, Банку держав Центральної Африки й має спільну з ними грошову одиницю – франк КФА.
До нафтового буму Габон жив за рахунок продажу деревини. Близько 80 % його території вкрито лісами (а загальна площа країни становить 267 тис. км2). Держава активно вивозила ліс і лісоматеріали високої якості, їх добре купували. Звичайно, за такої експлуатації істотно скоротилися їхні площі – у 1980-х роках було вирубано більшість лісів у прибережному регіоні, проте у внутрішніх районах вони збереглися. Нафта допомогла врятувати «легені країни». Постачання деревини на світовий ринок скоротилося, габонці провели лісовідновлювальні роботи, завдяки яким площі насаджень поступово збільшуються. Нині частка деревини в експорті становить менше 15 %.
Три чверті обсягу експорту забезпечує нафта. Крім того, Габон є одним із найбільших постачальників марганцевої руди. Тут знайдено великі поклади залізної та уранової руди. Правда, видобування останньої майже припинилося через обставини на ринку та малу рентабельність виробництва.
Габон є основним постачальником на світовий ринок дерева аукумеї Клайна, із м’якої деревини якого виробляють фанеру. Саме в Габоні розташований найбільший в Африці завод клеєної фанери. У лісах, якими так багата країна, ростуть і цінні породи з твердою деревиною – ебенове, або чорне, дерево, кайя та інші.
Промисловість прив’язана до сировини – найбільше значення мають нафтопереробна та деревообробна галузі, інші розвинені слабо. Як і сільське господарство, хоча більшість населення працює саме в аграрному секторі. Спекотний і вологий клімат дає змогу мешканцям Габону вирощувати товарні культури: какао, олійну пальму і каву. Для внутрішніх потреб вирощують маніок, цукрову тростину, овочі та фрукти. Проте Габон не забезпечує себе продуктами харчування, бо обробляється невелика кількість земель, а внутрішні райони малообжиті через слабку транспорту мережу. Більше половини необхідного продовольства країна імпортує.
Габонська дерев’яна ритуальна маска
Доход на душу населення в Габоні в чотири рази вищий за середній по Африці південніше від Сахари, але він розподіляється нерівномірно. Статистика відносить Габон до багатих країн. Проте блиск нафтових магнатів поєднується тут з убогістю відсталих селян (пігмеїв, які мешкають у віддалених лісових хащах і живуть за природними, а не економічними законами, тут не беруть до уваги).
Невелике населення Габона (1,2 млн чоловік) складається з великої кількості народностей. Тут мешкають етнічні групи фанг (третина населення), мпонге, бакота, мбете, пуну та інші. Майже кожна має свою мову. Хоча офіційною в Габоні є французька, далеко не всі володіють нею. Неофіційно державною вважається фанг, що використовується на території всієї країни, а мова ом’єне – це мова міст, яку не розуміють у сільській місцевості. В південних районах поширені діалекти групи банту. Проте уряд країни не дає мовному