вони показували по стерео.
– О, звичайно ж. І Бен вивів їх на чисту воду!
Джилл здавалася ображеною.
– Дівчинко, спробуй порахувати до десяти тисяч, поки я закінчу. Бен не виводив їх на чисту воду. Насправді навіть Справедливий Свідок містер Кавендіш цього не зробив – щонайменше не сказав про це. Ти ж знаєш, як поводяться Справедливі Свідки.
– Ну… ні. Не знаю. Я ніколи не мала жодних справ зі Справедливими Свідками.
– Правда? Можливо, тобі й не доведеться. Анно!
Анна сиділа на трампліні; вона повернула голову. Джубал вигукнув:
– Отой новий будинок на пагорбі, можеш роздивитися, якого він кольору?
Анна глянула, куди показував Джубал, і відповіла:
– З цього боку він білий.
Вона не поцікавилася, чому Джубал про це запитав, так само як і не зробила ніяких коментарів. Джубал спокійно продовжив:
– Бачиш? Анну так ретельно підготували, що їй навіть на думку не спаде, що інші сторони будинку, напевно, теж білі. Уся королівська рать не змусить її цього визнати… Якщо, звісно, вона сама не огляне кожний бік – і навіть тоді вона не припускатиме, що стіни залишаться такого самого кольору, коли вона піде… тому що хтось міг би перефарбувати їх, щойно вона відвернулася б.
– Анна – Справедливий Свідок?
– Випускниця. Необмежена ліцензія, що дає їй право свідчити перед Вищим Судом. Запитай її якось, чому вона вирішила покінчити з громадською практикою. Але не плануй більше нічого на той день: дівчина розкаже правду, всю правду, і нічого, крім правди, – а на це знадобиться час. А поки що повернімося до містера Кавендіша: Бен запросив його для відкритого свідчення, – повного викриття, без заперечень щодо оприлюднення результатів. Тож, коли Кавендіша опитали, він відповів з усіма дріб’язковими та нудними деталями. У мене є запис нагорі. Але найцікавіше в його доповіді – це те, чого він не сказав. Він жодного разу не сказав, що чоловік, до якого їх привели, не був Людиною з Марса… Але Справедливий Свідок також і не зронив жодного слова про те, що погоджується з тим, що той, кого їм показали, насправді є Людиною з Марса. Якби ти знала Кавендіша, – а я його знаю, – цього було б достатньо. Якби Кавендіш побачив Майка хоч на кілька хвилин, то доповів би з такою ж впевненістю, як ті, хто знають Майка, як ти чи я, і стверджував би, що бачив саме його. Наприклад, Кавендіш доповів, використовуючи точну професійну термінологію, про форму вух цього експоната… І вони зовсім не схожі на форму вух Майка. Що й потрібно було довести; він не бачив Майка. Так само як і Бен. Вони показали їм фальшивку. І навіть більше за це: Кавендіш про це знає. Знає, попри те, що його професія не дозволяє йому висловлювати якісь думки чи робити висновки.
– Про це я і говорила. Вони не підіймалися на мій поверх.
– Так. Але це дає нам дещо більше. До того як ти організувала Майкові втечу, за словами Кавендіша, вони прибули до фальшивої «Людини з Марса» о 9:14 ранку, у четвер, тобто приблизно на вісім годин раніше. Це означає, що в той момент Майк все ще залишався під владою правління і перебував у