проголошення Акта відновлення Української держави 1941 р. – референт СБ Станіславівського обласного проводу ОУН. 15 вересня 1941 р. разом із членами цього проводу Романом Малащуком, Євгеном Лозинським, Богданом Рибчуком був заарештований гестапо. Перебував у тюрмах Станіславова, Львова, Кракова. 20 липня 1942 р. потрапив до німецького концтабору в Освенцімі, в’язничний номер – 49721. Як і брат Олександр, зі згоди гестапівського офіцера Ґрабнера вбитий польськими фольксдойчами Юзефом Кралем і Сташеком Подкульським.
Оксана Бандера
Сестра Оксана (22 грудня 1917, с. Старий Угринів, Калуський р-н, Івано-Франківська обл. – 24 грудня 2008, м. Стрий, Львівська обл.) – громадський діяч, педагог. Після смерті матері виховувалась у тітки Людмили, дружини отця Чорторийського у с. Кобиловолоках Теребовлянського району Тернопільської області. 1933 р. повернулася до батька в Старий Угринів. Навчалася в Стрийській гімназії. 1936 р. з Тростянця разом із членом ОУН Миколою Стефанишиним, сестрою Мартою та іншими здійснила похід на гору Маківку, щоб вшанувати пам’ять січових стрільців. У 1939–1941 рр. учителювала у с. Тростянець Долинського району Івано-Франківської області, брала активну участь у діяльності «Просвіти». Уночі з 22 на 23 травня 1941 р. НКВД провів обшук у помешканні батька, у якого вона жила разом із сестрою Мартою. Усіх було заарештовано й відправлено в Долину. Оксану заслали в Красноярський край. 1953 р. її разом із Мартою привозили на допити в Москву. Протягом двох місяців їх змушували виступити з прилюдною заявою про незгоду з діяльністю С. Бандери та звернутися до учасників Збройного підпілля ОУН з проханням припинити боротьбу. Формальне звільнення зі спецпоселення одержала 23 лютого 1960 р., але повертатися в Україну під різними приводами їй не дозволяли. До Львова О. Бандера прибула 5 липня 1989 р. Дещо пізніше вона переїхала до дружини брата Василя в Івано-Франківськ, а незабаром оселилася в сестри Володимири, яка мешкала разом із дочкою М. Давидюк у с. Козаківці Долинського району. Від 1995 р. – почесний громадянин Стрия, де й проживала. Указом Президента України Віктора Ющенка від 20 січня 2005 р. нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Богдан Бандера
Брат Богдан (Митар, 4 квітня 1919, с. Старий Угринів, Калуський р-н, Івано-Франківська обл. – дата й місце смерті невідомі) – член ОУН. Навчався в Стрийській та Рогатинській гімназіях. Від листопада 1939 р. – у підпіллі. Нелегально перейшов радянсько-німецький кордон. Рік навчався в Холмській гімназії. 1940 р. – член Станіславського обласного проводу юнацтва ОУН. У червні 1941 р. був серед тих, хто проголошував у Калуші Акт відновлення Української держави. Був у складі похідних груп ОУН на південно-східну Україну (Вінниця, Київ, Дніпропетровськ, Херсон). Можливо, керував Херсонським обласним проводом ОУН. Достовірних відомостей про останні роки життя не знайдено. Найбільш поширена версія про те, що його розстріляли 1943 р. в Херсоні німецькі окупанти. За іншими даними,