Пластовий карний (дисциплінарний) закон пластун Бандера порушував тричі й відповідав за законом. Найсерйознішим для Баби було друге уділення (пересторога), яке він отримав 25 березня 1924 р. Потім було ще два уділення (перше від 14 червня 1926 р.). Що такого поганого зробив юний Бандера, мабуть, так і залишиться для історії таємницею.
До Уладу українських старших пластунів (УУСП) С. Бандера вступив 15 жовтня 1927 р., а 27 квітня наступного року він склав другу Пластову присягу. У свідоцтві про відхід від 3 жовтня 1927 р. вказувалося: «Оден з чільних пластунів V куреня. Брав дуже видну діяльність в курені, як рівно ж в великій мірі причинився до здобуття першости для нашого куреня. Також, яко впорядчик, багато дослужився для куреня». Бандеру одноголосно нагородили III юнацьким відзначенням (похвала від Полкової команди) і II (похвальне визнання й подяка полкових сходин за жваву діяльність для добра куреня).
У травні 1927 р. старші пластуни загону «Червона калина» організували тритижневий стаціонарний наметовий табір. Згодом Бандера постійно ходив із пластунами на панахиди, які відбувалися щороку в першу неділю серпня на могилах січових стрільців на горі Маківці в Карпатах. Остап Савчинський (Медвідь) проводив кінозйомку цікавих епізодів із життя табору. Він згадував, що, коли всі пішли на заняття, 20-літній Степан Бандера (Баба) сидів один у шатрі проводу й готував реферат на вечірню ватру. Він вирішив у цей час відзняти деякі сюжети, запропонувавши Бандері художньо попозувати на кінокамеру. «На таке „Бабу“ не треба було довго намовляти. Він сховався в шатрі і за хвилину повідомив мене бути готовим з апаратом. Безшелесно відчинилась шатрова завіса. В дещо темнішому отворі з’явилась дивна, страшна потвора, з густими шрамами пошматованого лиця… загорнута в біле простирадло, згорблена, з палицею, повільно виступала зі свого шатра. Він цілковито змінився і ані трішки не був подібний на себе. Шнурком поперев’язуване лице, як шинка, глибокими шрамами спотворило його».
Стоять зліва направо: Роман Ерденберґер, Богдан Рак, Степан Бандера, Володимир Дармохвал, Володимир Ерденберґер, Євген-Юліян Пеленський
Складаючи 28 травня 1928 р. пластовий іспит (рільництво, огородництво, годівля дробу, молочарство, щіткарство, переплетництво), у графі навпроти ощадливості юнак зробив запис: «За заощаджені гроші купив собі пластовий однострій та мандоліну». Протягом 29 травня і 1 червня 1928 р. Бандера складав ІІІ пластовий іспит (картографія, рятівництво, знакування, самостійність, плавання, ощадність, служба). Він навчився точно визначати відстані за топографічними мапами й планувати мандрівки. У його свідоцтві зазначено, що похибка в розрахунках становила лише 15 % за допустимих 25 %.
У ступені старшого пластуна до своєї третьої проби він долучив посвідку від 28 травня 1928 року: «Остсим посвідчуємо під словом чести, що Бандера Степан, розвідчик II куреня Старших Пластунів імені Івана Богуна в Стрию за заощаджені гроші купив собі однострій та мандоліну». Документ засвідчили