Іван Драч

Оріон Золотий. Театр (збірник)


Скачать книгу

роки й роки, щоб довести,

      Як істина утілюється в практиці, —

      Це ж істина – з його душі і муки,

      А я ж бо учениця, чи не так?!

      Невже мені лишити все і їхати?

      Коли любитимеш, знайдеш мене і тут!..

      Епілог, або Верховний Педагогічний Суд

      Зелене поле без кінця-краю. Десь вдалині пасуться коні. Ластівки миготять тут і там. На полі заленому – круглий стіл. За столом сидять Песталоцці, Сковорода, Корчак, Макаренко. Встає Макаренко.

Макаренко

      Сьогодні по порядку чергування століть

      Я – головуючий і доповідач.

      Верховний Педагогічний Суд

      Сьогодні розглядає таке питання:

      Справа директора Павлищанської школи.

      Але стривайте!

      Там все мене стосується. От штука!

      Отож мені і справді неетично

      Вести засідання. Колего Корчак!

      Я прошу вас – візьміть на себе

      Цю місію…

      Корчак забирає папку зі справою до себе.

Корчак

      Отож, шановне товариство,

      Тут звинувачують колегу нашого:

      Вчення Макаренка про колектив

      Він підривав і підриває

      Словами й дією – словоприкладством,

      Він не вчитель – проповідник-пастор.

      Він зводить педагогіку до проповіді,

      Носій моралі християнської, не менше.

      Він вводить в педагогіку поняття темне,

      Що зветься людяністю…

Сковорода

      Як, як? Що, людяність —

      Це вже поняття темне?

      Я бачу брудні пальці на папері,

      Брудна душа, мабуть, у пашквілянта.

Корчак

      Колего, прошу не перебивати.

      Нам важко розібратися відразу.

      Покличем зараз ми його.

      Колего Макаренко, все ж вам

      Найближчі ці питання, отож прошу

      Уважно вислухати. Що ж до мене,

      То знаю я колегу, серцем знаю,

      Він посилавсь на мене часто —

      І стежив я за ним з симпатією.

      Скажу одне: учитель передовсім

      Повинен бути добрим, а без цього

      Ні к бісу не годяться всі теорії.

      Багато з нас – було, і є, чи ж буде! —

      Своє невміння спілкуватись з дітьми

      Нахабно хочуть замінить наказами.

      А наш колега, той же прагне серцем

      Прийти до серця – вірити дитині.

      З повагою, так, з повагою до дитини.

      Виходить, що без цього ні до чого

      Всі набундючені слова.

      Тож прошу, Вчителю.

      Входить Вчитель. Входить Хор, він розділений на двоє – одна частина в чорному з різками, друга в білому з павиним пір’ям: Чорний хор і Білий хор.

Білий хор(помахує павиним пір’ям)

      Найясніша в нас мета:

      М’якість, ніжність, чистота.

Чорний хор(помахує різками)

      Принесуть найбільшу користь

      Строгість, жорсткість і суворість.

      Потім Білий і Чорний хори об’єднуються спільно:

      – Пеленати в пелюшки?

      – Ставити навколішки?

      – А шмагать чи потурати,

      Як не можна дати ради?!

      – Чи карати, чи