Мігель – це мексиканець, з яким я жив в одній студентській квартирі перші півроку, проведені у Стокгольмі.[8]) Ми з ним нерідко обговорювали дівчат, розробляли методики раціонального поводження з ними та навіть підготували власну класифікацію цього маловивченого наукою виду (див. Додаток А наприкінці книги). Та що там, Мігель у всіх питаннях, що стосувалися протилежної статі, був справжнім експертом.
– Чувак, – іноді критикував мене мексиканець, – у тебе від початку неправильний підхід. Ти починаєш мутити з ними, як із рівними за інтелектом. І саме в цьому криється твоя найбільша помилка!
Мігель дуже любив патякати на цю тему. Бувало, він казав:
– Історія не знає жодного факту, щоб цивілізація поперла проти дикунства та варварства. Нормани побили саксів, готи й гуни сплюндрували Римську імперію, хрестоносці місили з гівном інтелектуалів-арабів, Кортес за рік повалив на коліна суперрозвинену державу ацтеків, Пісарро дав прочухана багатомільйонній імперії інків, Наполеон, а потім і Гітлер набили гулі у варварській Росії.
– Не розумію, до чого ти хилиш… – зауважував я.
– Коли ведеш війну, – брався пояснювати кудлатий мексиканець, – а секс і кохання – це ніщо інше, як війна, ти повинен бути на одному рівні із супротивником, навіть якщо цей супротивник тобі поступається. Тільки так ти зможеш завдати відчутного удару й, зрештою, перемогти. Не намагайся застосовувати проти них логіку, це однаково що бігати за тарганами з гранатометом!
– Однаково не зрозумів, – вторував я.
– От уяви, наприклад, звичайнісінького таргана. Уявив?
– Ага.
– А тепер уяви себе з гранатометом.
– Ну, уявив.
– А тепер подумай і скажи, хто сильніший: тарган чи ти з гранатометом?
– Звісно, що я!
– Правильно! Але якщо ти спробуєш боротися з тарганом за допомогою гранатомета, то зможеш лише підсмажити самого себе, але аж ніяк не зашкодиш таргану. Так от, використовувати проти дівок логіку – це ганятися за тарганом із гранатометом!
Мігель мав у запасі один коронний прийом, простенький трюк, фокус за назвою fake finger.[9] Мексиканець часто застосовував його спеціально для того, щоб привертати увагу та зав’язувати стосунки з дівчатами, які на перший погляд видавалися скутими й абсолютно неприступними. На основі сприйняття дівчатами цього фокуса він згодом вибудовував цілі теорії в галузі психології жіночої половини людства. Відбувалося все так. Мігель підходив до обраної дівулі чи групи дівчат і просив одну з них потримати в руках невеликий (10×10 см) клапоть тонкої яскравочервоної тканини. Збентежена дівчина кілька секунд переминала в пальчиках шматок сукна, переконуючись, що він не вирізняється нічим особливим. Потому мексиканець забирав матеріал і на очах дівчини великим пальцем правої долоні ретельно заштовхував його у міцно стиснутий лівий кулак. Коли червона ганчірка повністю зникала в затиснутій долоні, хлопець, усе ще тримаючи