Стратегії геніїв. П’ять найважливіших уроків від Білла Ґейтса, Енді Ґроува та Стіва Джобса
сам часто не усвідомлює, що мріє про якусь річ, доки не побачить її. У світі хай-теку завдання ускладнюється, оскільки мало хто з пересічних людей розуміє потенціал нових технологій. У цих умовах опитуваня та фокус-групи не спрацьовують. Натомість видатні стратеги задіюють свої виняткові знання тендецій розвитку технології для створення продуктів і послуг, що задовольнять потреби й бажання покупця, про які той сам навіть і гадки не має. Таким чином вони не тільки передбачають, а й формують споживацькі смаки.
1975 року Біллу Ґейтсу і Полу Аллену вдалося зазирнути в майбутнє: вони побачили в продажу новий аматорський комплект для виготовлення ПК і дійшли висновку, що це зумовить попит на мови програмування та інші засоби для розробки програмного забезпечення. Проте що не рік по тому Ґейтс здебільшого успішно (а інколи й не дуже) копіював новації інших компаній: стратегія Microsoft полягала переважно в тому, щоб дочекатися появи масового ринку, скопіювати базові пристрої лідерів галузі – операційні системи, застосунки, сервери, інтернет-браузери, а також інші товари й послуги, вийти на ринок з «досить непоганими» продуктами, а потім поступово вдосконалювати їх.[58]
Стів Джобс, навпаки, удосконалював мистецтво передбачення та формування споживацьких потреб. Як він розповідав своєму біографу, «деякі люди кажуть: “Дайте споживачу те, що він хоче”. Та це не мій підхід. Наше завдання полягає в тому, щоб зрозуміти бажання споживачів ще до того, як воно виникне. Здається, Генрі Форд колись сказав: “Якби я запитав у споживачів, чого вони хочуть, вони б відповіли мені: “Швидшого коня”!»[59] Джобс не гаяв часу на з’ясування очікувань покупців. Він мав самого себе за взірець споживача та був упевнений, що продукти, які відповідають його найсуворішим вимогам, легко завоюють ринок. Як пригадував Фред Андерсон, Джобс «не вірив у дослідження ринку.
Він вважав, що споживач і гадки не має, яким буде наступний грандіозний продукт… Стів пишався своїм умінням передбачити цей продукт і невідступно домагатися визначеної цілі».[60]
Ілюстрацією цього підходу Джобса є історія розробки першої моделі комп’ютера Macintosh. До того як Apple створила Mac, більшість комп’ютерів мали командний інтерфейс, тобто інструкції комп’ютеру передавалися шляхом введення з клавіатури текстових команд у командному рядку. На початку 1970-х науково-дослідницький центр компанії Xerox у Пало-Альто (PARC[61]) створив перший графічний інтерфейс користувача (ГІК), який замінив складні текстові команди на інтуїтивно зрозумілі іконки, меню, вікна. Але Xerox не зуміла знайти комерційного втілення своєї новації. Ця роль дісталася Apple. Після відвідування PARC наприкінці 1979 року Джобсу не потрібні були ніякі ринкові дослідження, щоб усвідомити, що перед ним – майбутнє комп’ютерної галузі.
Джобс негайно визначив найголовнішим завданням Apple розробку комп’ютера з ГІК для масового ринку. Протягом усього процесу, який часом перетворювався на божевілля, він особисто визначав найдрібніші деталі майбутнього Macintosh – від дизайну миші до прокрутки тексту на екрані дисплея.