Стратегії геніїв. П’ять найважливіших уроків від Білла Ґейтса, Енді Ґроува та Стіва Джобса
два роки. Поставала очевидна проблема: що робити із цією додатковою потужністю? Користувачі персональних комп’ютерів не мали про це ані найменшого уявлення. У 1980-ті, приміром, багато людей скептично ставилися до думки, що комусь колись знадобиться чип, потужніший за Intel 80386, випущений 1985 року. Навіть ще гірше: багато хто з безпосередніх клієнтів Intel – компанії, які випускали персональні комп’ютери, – активно опиралися спробам компанії додати нових можливостей кожному наступному поколінню мікросхем. Оскільки споживач готовий був заплатити за ПК не більше певної суми, а вартість центрального процесора зростала, прибутки таких виробників ПК, як Dell або Compaq, зменшувалися.
Щоб змусити виробників комп’ютерів купувати нові дорожчі мікропроцесори кожні 18–24 місяці, Intel мала запевнити споживачів у потребі купувати нові дорожчі комп’ютери, розроблені на базі таких мікропроцесорів. А щоб спонукати споживачів до оновлення своїх ПК, Intel мала довести, що можливості й функції нових дорожчих апаратів полегшать їхню працю та покращать побут. Щоб розв’язати цю проблему, Ґроув вимагав, щоб Intel набирала швидкості на «спіралі потужності» і створювала ресурсомісткі застосунки, які вимагають MIPS,[66] тобто прикладні програми, що можуть працювати лише на базі нових надпотужних мікропроцесорів.
Оскільки Intel не розробляв програмного забезпечення для споживачів, це вивело компанію на шлях створення платформи, а не просто продукту, про що ми говоритимемо в розділі 3. Intel довелося активно співпрацювати з багатьма іншими компаніями, щоб розробити ресурсомісткі прикладні програми, що вимагали швидкодії MIPS. До того ж інженери компанії почали пошук нових функціональних можливостей чипів, наприклад, системи команд для покращання роботи мультимедіа. Ці функції забезпечили появу небачених раніше, цікавих програм для ПК, які дозволили слухати музику, переглядати та редагувати відео, грати в ігри, здійснювати телефонний та відеозв’язок; про таке споживачі навіть і не мріяли, а зовсім скоро без цього не зможуть уявити своє життя. Intel активно сприяв просуванню цих інновацій, хоча продавали їх інші компанії. Наприклад, 1994 року Intel розпочала широкомасштабну рекламну кампанію, в якій провідне місце відводилося вісьмом найсучаснішим програмам для масового споживача і професіоналів. Ця кампанія стала важливим імпульсом для створення попиту на процесор Pentium, останню і найпотужнішу розробку Intel.[67]
Відраховуй назад: узгодь потреби з можливостями
На тих, хто заглядає вперед, чатує небезпека: майбутнє завжди вабить, і легко заблукати серед мрій про те, яким воно може бути. Це, мабуть, чудово для футуриста, але для стратега може стати справжньою катастрофою. Щоб скерувати компанію безпечним шляхом із сьогодення в майбутнє й побудувати життєздатний бізнес, ви маєте визначити кроки, що перетворять сьогоднішнє видіння на завтрішню реальність.
По-перше, ви маєте переконатися, що ваша компанія вже має або в змозі створити потенціал, потрібний для задоволення потреб споживача. Цей потенціал