смак. Тепер він у мене асоціюється з Шоном. Почуваюся так, ніби ми вампіри в сексуальних телесеріалах, де показані крупним планом на весь екран безсмертні з іклами та ідеальними тілами займаються коханням.
Свого часу я припинила їсти м’ясо з приватних та етичних причин, але навряд чи мені нарахують додаткові бали за те, яка я гуманна до тварин при тому, що негуманна до людей: хочу переспати з чоловіком найкращої подруги.
Я ніколи не зможу написати про це в блозі. Ніколи. Інші мами ніколи мені не пробачать. Треба, щоб вони вважали мене турботливою матусею, яка не скривдить тварину заради себе, але не така жорстка в переконаннях, щоб не приготувати гамбургерів, знаючи, що всі діти їх їстимуть. Якась із мам, можливо, й засудить мене за те, що я більше не вегетаріанка. Але вони не пробачать мені, якщо дізнаються, що я засинаю із сексуальними фантазіями про чоловіка своєї подруги. Довідавшись, яка я жахлива людина, вони винагородять мене шквалом сповнених люті повідомлень, на які я заслуговуватиму. А коли заряд їхньої злості вичахне, вони просто припинять читати мій блог.
У більшості випадків ми із Шоном п’ємо за вечерею вино. Я почала купувати хороше вино, найкраще, яке можу собі дозволити, тому що воно надає усьому відтінок елегантності та ніжності. Якби я й сумнівалася в словах Шона щодо залежності Емілі від алкоголю, то достатньо було б побачити, як уважно він спостерігає за мною щоразу, коли я п’ю. Я відпиваю маленькими ковтками і завжди трохи залишаю в келиху. Невже підсвідомо хочу показати йому, що життя зі мною буде кращим, ніж з Емілі?
Зазвичай Шон допомагає мені мити посуд. Кухня тоді вся в парі, й затуманені вікна ховають нас від навколишнього світу, створюючи таємний закуток, де ми почуваємося безпечно, відрізаними від усього та всіх, захищеними. Я ніколи не думала, що в митті посуду може бути стільки сексу.
Іноді напруження просто нестерпне. У такі вечори Шон забирає Нікі до вечері та їде додому, виправдовуючись тим, що вчиться готувати, – але підозрюю, що вони купують піцу по дорозі, – а я рада взяти тайм-аут. Таке полегшення – побути вдвох із Майлзом і спокійно поїсти.
Майлзу, здається, подобається його нове життя. Йому весело проводити час із татом Нікі, тож, урешті-решт, я думаю, що це добре, коли поряд із ним вдома є чоловік – образ батька, хай навіть батька найкращого друга.
Коли Майлз був немовлям, я постійна вдивлялася йому в очі, але з п’ятирічною дитиною такі штуки вже не проходять. Тож я почала розглядати Майлза, коли він спить, і впевнювалась у тому, який він схожий (як усі кажуть) на мене. Щоправда, вони не кажуть, що він у мільйон разів гарніший за мене.
Отак моя симпатія до Шона стає однією з таємниць, про які я не можу сказати нікому. Часом, коли я сумую за Емілі, то думаю, що могла б їй сказати.
Але відтак розумію, що вона була б останньою людиною, якій би я зізналася в тому, як божеволію від її чоловіка.
Від цього я почуваюся ще самотнішою, мені ще дужче хочеться побачити Шона. І Емілі. Замкнене коло – здається,