видих. Приклад парадоксу легко зрозуміти у випадку зі вдихом та видихом; набагато важче є з великими парадоксами життя, які ми лише починаємо по-справжньому розуміти, коли досягаємо Бірюзової стадії: свобода й відповідальність, відлюдність і спільнота, потяг до себе й потяг до інших. Зберіть це все докупи – безстрашну раціональність і мудрість, яку можна знайти в емоціях, інтуїції, подіях і парадоксах, – і Еволюційна Бірюзова стадія перегорне нову сторінку історії людства, залишивши позаду раціоналістично-редукціоністський Помаранчевий та постмодерністський Зелений світогляди, і запропонує цілісний підхід до знання.
Прагнення до цілісності
Відсторонення від его – це ще один крок на шляху до звільнення. Але разом з відстороненням йде відокремлення, і люди, котрі керуються цією стадією, часто розвивають у собі тонке відчуття, як далеко вони можуть просунутись у фрагментуванні власного життя і чого їм це може коштувати. Ми дозволили своєму заклопотаному его заглушити тихий голос нашої душі; у нашій культурі ми часто шануємо розум і зневажаємо тіло; ми часто поціновуємо чоловіче начало вище за жіноче; ми втратили відчуття спільності та вроджений зв’язок із природою.
На цій стадії приходить більш глибоке прагнення до цілісності – об’єднати его та глибші частини свідомості; інтегрувати розум, тіло і душу; культивувати в собі як жіноче, так і чоловіче; бути цілісним у ставленні до інших; налагодити наші розірвані зв’язки з життям та природою. Часто перехід до Бірюзової стадії відбувається з відкриттям трансцендентної духовної сфери і глибокого почуття, що на якомусь рівні ми всі навзаєм пов’язані і є частинами одного великого цілого. Після багатьох послідовних кроків дезідентифікації, коли ми навчаємося бути повністю незалежними і вірними собі, нас, хай як це парадоксально, осяває, що усередині ми – частина цілого.
Це прагнення до цілісності розходиться з внутрішнім поділом, який здебільшого заохочують там, де ми нині працюємо. Зараз заведено випинати своє его й раціональне мислення, одночасно заперечуючи духовне та емоційне; ділити людей за відділами, у яких вони працюють, їхніми рангами, кваліфікацією або рівнем продуктивності; відрізняти професійне від особистого; відокремлювати організацію від конкурентів та екосистеми, частиною якої вона є. Це нерідко викриває словниковий запас, яким ми користуємося: в компаніях часто говорять про «баланс між життям і роботою» – поняття, яке демонструє, як мало життя залишається в нашій праці, коли ми відокремлюємося від того, що дійсно має значення. Для людей, котрі переходять до Бірюзової стадії, цей поділ у роботі часто стає аж таким болісним, що вони прагнуть залишити організаційне життя, щоб працювати на себе у тій чи тій формі. У цей спосіб вони здобувають більш зручне середовище, що дає їм змогу відчути цілісність із собою та іншими.
Цілісність відносно інших
На Еволюційній Бірюзовій стадії ми можемо вийти за межі протиставлення понять