розвинути свою свідомість, навіть із добрими намірами. Це сувора істина для тренерів та консультантів, які бажають допомогти керівникам організацій прийняти більш складний світогляд, лише спираючись на силу переконання. Що можна зробити, то це створити середовище, сприятливіше до переходу на нові стадії. Коли хтось перебуває в оточенні однодумців, які вже бачать світ під більш складним кутом зору, у середовищі, достатньо безпечному для залагодження внутрішніх конфліктів, шанси, що ця людина зробить стрибок у розвитку, є набагато вищими.[19]
Застосування стадій розвитку до компаній
Щоб уникнути надмірних спрощень, нам слід бути обережними у застосуванні теорії розвитку і щодо компаній. Іноді мене питають: «Якого кольору та чи та організація?» Я завжди спочатку обережно пояснюю, щó я маю на увазі, коли говорю про компанії, які працюють на певній стадії, наприклад, Жовті, Помаранчеві чи Зелені: я маю на увазі системи і культуру, а не людей. Якщо ми подивимося на структуру компанії, її методи й елементи її культури, то в цілому можемо помітити, яким світоглядом їх обумовлено. До прикладу візьмімо тему оплати праці:
• Якщо бос може вільно, ні сіло ні впало, ухвалити рішення про підвищення чи зниження платні, він дотримується Імпульсивної Червоної парадигми.
• Якщо зарплати фіксовані й визначаються рівнем людини в ієрархії (або дипломом про її освіту), це схоже на Конформістський Жовтий світогляд.
• Система, яка підкреслює індивідуальні стимули, якщо люди досягають заздалегідь поставлених цілей, імовірно, пов’язана з Успішним Помаранчевим світоглядом.
• Акцент на бонусах для усієї команди відповідає Плюралістичній Зеленій парадигмі.
Коли ви приймаєте певну методику, ви приймаєте і філософію управління, яку вона втілює.
Коли ми дивимося крізь оцей фільтр не тільки на оплату праці, а й на всю структуру, методи та культуру компанії, то виявляємо, що вони не розкидані у довільному порядку серед стадій і кольорів, а групуються навколо центру тяжіння – стадії, що визначає більшість методів організації. Саме цей центр тяжіння я маю на увазі, коли кажу, наприклад, про Помаранчеву компанію. Щоб було більш зрозуміло, я, говорячи про «Помаранчеву компанію», не натякаю на те, що геть усі щоденні взаємодії у цьому робочому просторі узгоджуються з Успішною Помаранчевою парадигмою або що всі люди в ньому досягли насамперед Помаранчевого світогляду і керуються ним. Такого ніколи не буває. У будь-який момент часу різні люди будуть працювати, маючи різні погляди у своїй щоденній роботі. Термін «Помаранчева кампанія» означає, що велику частину структури, методів і процесів компанії формує Успішна Помаранчева парадигма.
У великих компаніях певні підрозділи чи ділянки можуть мати інший центр тяжіння, ніж решта організації. Типовий приклад: штаб-квартира великої транснаціональної компанії може працювати здебільшого за Помаранчевими методами, тимчасом як деякі