Савенко
Троянці
У намаганнях наших (нас – невдах!)
Скидаємось ми чимось на троянців.
Лише здолаємо успішно щось, одразу
Вже далі пориваємось почате
продовжити з надією на успіх.
Проте завжди щось з’явиться і зупиняє нас.
Вже Ахіллес, здійнявшися на насип,
несамовитим криком нас лякає.
У намаганнях наших ми – троянці.
Вважаємо: хоробрість і рішучість
від нас ворожість випадку відвернуть.
І відступаємо від стін, готові до двобою.
Коли ж випробування час надходить,
нам не стає хоробрості й рішучості,
здригається душа і ціпеніє,
і починаємо ми бігати вздовж стін
з надією, що втеча нас врятує.
Поразка ж – безсумнівна. Нагорі,
на мурах міста вже голосять тризну.
Життя проходить перед нами у риданнях тих.
Пріам з Гекабою [19] оплакують нас гірко.
Цар Деметрій [20]
Коли його зреклися македонці
і натякнули куди ясніше – Пірра [21]
підтримують, Деметрій цар (величну
мав душу) зовсім – так переказували —
не як владар вчинив. Лишивши залу,
він скинув золотом гаптоване вбрання,
свої багряні царські черевики.
Убрався швидко по-простецькому та відійшов,
повівшись так, як робить лицедій,
що, як завершено виставу,
перевдягається і сцену залишає.
Хода, очолювана Діонісом [22]
Майстер Дамон (хто може з ним зрівнятись
В пелопонеських полісах) намірився зладнати
Із пароського мармуру [23] ходи священний шлях,
Яку Діоніс-Бакх очолює і кроком ширить жах
Та раювання неземне від сяйва божества.
За ним непоспіхом Акрат [24] крокує. Торжества
Панує дух. Сатири тут. Їм налива вино
Мéта із амфори, обвитої плющем; ніжно дзюрчить воно.
А поруч з ними, вже неначе в забутті
Солодкий Хміль обачно сова телеса святі.
За ними шкандиба ватага гультяїв:
Хмільний Спів пісню заведе, Бешкет підхопить спів,
А далі суне Ком зі смолоскипом свят,
Нарешті Таїнство завершує цей різьблений парад.
Такі в Дамона [25] наміри. Втім, хоч це добре все,
Але думки снують про куш, який твір принесе.
Є гідний покупець – цар Сиракуз [26] – на цей його товар,
А три таланти [27] на наш час – прекрасний гонорар!
Як докладе до інших сум ці гроші немалі,
Вважатиметься хтось більш хватким за нього на землі?
Коли так Долі божество йому благоволить,
Час у політику піти й у Раді талант свій проявить!
Одноманітність
Минається