є гомосексуальними з відповідними варіантами дитячої сексуальної гри, інцест між братом і сестрою й пізніші зваблення партнерів одне одного. Будь-які відхилення від стандартного сценарію Едіпа (син замислюється чи мріє про секс із матір’ю) або Електри (донька замислюється чи мріє про батька) неодмінно впливатимуть на весь життєвий шлях людини.
Окрім сексуальних аспектів сімейної драми, є й інші, ще пікантніші. Одна дівчина-лесбійка, яку кинули, напала на свою коханку, приставивши їй до горла ніж, і закричала: «Ти дозволиш мені завдати тобі ці рани, але не дозволиш їх вилікувати». Імовірно, це є девізом усіх сімейних драм, джерелом усіх батьківських страждань, основою юнацького бунту і криком усіх пар, іще не готових до розлучення. Ця поранена втікачка і цей крик є марсіанським перекладом реклами: «Мері, йди додому. Я все пробачив». Саме тому діти тримаються навіть за найжалюгідніших батьків. Боляче, коли тобі завдають ран, але як добре, коли їх лікують.
Д. Людська доля
Думка про те, що вся доля людини, її шляхетність і падіння залежить від дитини віком не більше від шести років, а зазвичай не більше як три, здається неймовірною, але саме це стверджує теорія сценаріїв. У це набагато легше повірити, коли поговорити з шестирічною або трирічною дитиною. І в це дуже легко повірити, озирнувшись на те, що відбувається у світі сьогодні або відбувалося вчора, і розуміючи, що може статися завтра. Історію людських сценаріїв можна знайти на стародавніх пам’ятниках, у судових залах та моргах, у казино й листах до редакцій, а також у політичних дебатах, коли цілі держави збиваються з праведного шляху тими, хто намагається довести: те, що сказали йому батьки в дитячій кімнаті, впливатиме на весь світ. Менше з тим, на щастя, деякі люди мають добрі сценарії, а декому навіть щастить звільнитись і робити щось по-своєму.
Людська доля показує, що люди досягають однакової мети різними засобами і що однакові засоби можуть привести до різної мети. Вони мають свої сценарії та контрсценарії в голові у формі Батьківських голосів, які вказують, що можна робити, а чого – ні, і свої прагнення у формі Дитячих рисунків, де зображено те, яким вони хотіли б бачити життя, тож діють на підставі цих трьох чинників. Вони виявляють, що заплуталися в павутинні сценаріїв інших людей: спочатку своїх батьків, потім чоловіка або дружини, і над усіма ними тяжіють сценарії тих, хто керує місцями, де вони живуть. Також існують хімічні загрози, на кшталт інфекційних хвороб, і фізичні, як-от тверді предмети, на зіткнення з якими людське тіло не розраховане.
Сценарій – це те, що людина запланувала робити у ранньому дитинстві, а життєвий шлях – те, що трапляється насправді. Життєвий шлях визначають гени, моральне обличчя батьків і зовнішні обставини. Особа, чиї гени спричиняють розумову відсталість, фізичні вади або ранню смерть від раку чи діабету, дістане обмаль можливостей ухвалювати самостійні життєві рішення або доводити їх виконання до кінця. Напрямок життя такої людини буде визначений спадковістю (або, можливо, пологовою