зупинись і запитай себе: «Що це мені коштуватиме в плані моїх зв’язків з оточенням, мого здоров’я, щастя, стосунків тощо?» Якщо ситуація не загрожує ускладненнями або якщо втрати невеликі, а головне – якщо ти відчуваєш, що готовий відповідати за наслідки, то можеш вважати, що ціну довелося заплатити невелику.
Може трапитися, що ти обіцяв зустрітися з кимось, щоб піти погуляти або попрацювати, але потім у тебе з’явилися важливіші справи. Можливо, ти з таких людей, які не наважуються вчасно скасувати взяте на себе зобов’язання зі страху, що інші образяться, що ти не знайдеш потрібних слів або що тебе присоромлять або засудять? І ти знову і знову опиняєшся перед необхідністю робити щось, що тобі не подобається. Ми часто надто поспішаємо брати на себе зобов’язання, не обмірковуючи все як слід, а потім шкодуємо. Якщо це про тебе, не вагайся скасовувати зобов’язання.
Не так уже й важко зателефонувати людині і сказати, що ти вирішив змінити свої плани. Будь щирий і чесний: «Я знаю, що обіцяв, але чи не можемо ми домовитися про інше? Я погодився занадто швидко». Насправді ти навіть не зобов’язаний довго щось пояснювати або виправдовуватися.
Те саме стосується зобов’язань перед собою. Наприклад, одного чудового дня ти вирішуєш, що відтепер щодня робитимеш фізичні вправи. Ти взяв перед собою зобов’язання. Пообіцяв собі. Перші дні все добре, але поступово ти починаєш виконувати вправи рідше – то немає часу, то втомився, то забув… Зрештою, стається неминуче: ти повністю припиняєш заняття. Почуваєшся винуватим і невдоволеним собою. Ти дорікаєш собі в тому, що ніколи не доводиш справи до кінця. Порівнюєш себе з іншими. Потім мучиш себе риторичним питанням, чи здатний ти коли-небудь змінитися, стати хоч трохи кращим.
Щоб уникнути потягу самозвинувачення, було б доречніше сказати собі: «Гаразд. Я взяв перед собою зобов’язання, я обіцяв собі робити вправи щодня, але поки що передумав. Я взяв це зобов’язання поспіхом. Тепер у мене немає часу, але я відновлю вправи трохи згодом». Так ти знімаєш з себе зобов’язання і більше не відчуваєш за собою провини. Ніщо не заважає тобі взяти інше зобов’язання, м’якше, робити фізичні вправи не щодня, а, скажімо, три-чотири рази на тиждень. Але обережно! Якщо ти ввійдеш у смак ось так легко відмовлятися від зобов’язань, пам’ятай: що посієш, те й пожнеш. Далі й інші люди можуть поводитися з тобою так само. Чи готовий ти розплачуватися за це?
Коли ти вирішуєш жити разом з кимось, насамперед навчись брати на себе зобов’язання. Якщо вас буде двоє, троє чи більше під одним дахом, вам краще всім разом визначитися, як ви житимете всі разом в гармонії й справедливості, чітко розподіляючи обов’язки.
Наприклад, легко уявити закохану пару, яка вирішила жити разом або одружитися. Все йде добре доти, доки з’ясовується, що невідомо, хто має робити закупи, чистити ванну, мити посуд, виносити сміття, прибирати, слідкувати за бюджетом тощо. У спільному житті важливо вміло розподіляти