align="center">
Розділ 4. Любов і володіння
ЛЮБОВ! Яке величне слово! Можна говорити на цю тему нескінченно. Останні сорок п’ять років мені доводилося працювати з тисячами людей, більшість яких були впевнені, що вміють любити. Деякі навіть жаліли інших, які не вміють любити так, як вони.
Як тобі така заява? Ти вмієш любити, як слід? Любиш своїх дітей? Кохану людину? Батьків? Друзів? Впевнена, що ти відповіси ствердно на кожне з цих запитань. Водночас чи не відчуваєш деякого незадоволення, нібито хочеться додати: «Так, я їх люблю, але… мені здається, що наші стосунки не завжди відповідають моїм очікуванням. Я так хотів би дещо змінити, але що і як?»
Так, власне, говорять більшість людей. Вони починають усвідомлювати те, що ця незадоволеність непокоїть їх віддавна, і відчувають, що десь щось може бути краще. Великий Закон Любові – це найважливіший, природний і духовний закон з-поміж усіх, що є на Землі, для того, щоб бути щасливим. Він уможливлює неймовірне, але для цього ти маєш втілювати його на практиці постійно.
Що ж таке ЛЮБОВ, справжня, велика, тобто така, що йде від серця, любов необумовлена і всеосяжна? У цьому розділі я говорю переважно про любов до інших, адже це ідеальний спосіб для усвідомлення того, що таке любов до себе.
Ми любимо інших так само, як любимо себе, й однаковою мірою.
Любити істинно означає:
1) поважати свій простір і простір іншого;
2) визнати за собою й іншими право просто бути людиною – зі своїми потребами, віруваннями, образами, межами, бажаннями, страхами, силами і слабкостями – без осуду і звинувачень;
3) направляти і підтримувати, нічого не чекаючи навзаєм;
4) давати заради задоволення, давати, нічого не чекаючи навзаєм;
5) приймати, констатувати, навіть якщо не згоден або навіть не розумієш на ментальному рівні.
Починаючи від сьогодні, твоїм новим завданням у житті буде навчитися любити серцем. Досі у кожного з нас найкраще виходило любити головою. Напевно ти це добре помітив, адже це ситуація переважної більшості. Ми гадаємо, що любити – це намагатися переконати іншого в тому, що він чи вона «має» робити те чи те, щоб бути щасливим. Ми намагаємося змінити іншого, щоб не робив тих самих помилок, які робили ми. Ми вважаємо, що, якщо вони почнуть поводитися, діяти, думати і говорити інакше, так їхнє життя зміниться на краще. Але обережно: чуже життя тебе не стосується. Пам’ятай: ти на Землі для своєї власної еволюції, а не для еволюції інших.
Ми постійно аналізуємо й оцінюємо поведінку інших, тому що повсякчас чекаємо від них чогось. Це притаманно для власницької любові, що проходить через голову. Повторюю: справжня любов – любов серцем – означає вміння віддавати і спрямовувати, нічого не чекаючи навзаєм. Скільки разів ми виявляли, що не вміємо любити! Скільки разів запитували себе, що ж так псує нам життя?
Одна дама зізналася мені, як одного вечора її чоловік повернувся після роботи й оголосив, що цього року планує