це немає ні грошей, ні часу!» Знову нічого дивного: ти уперся очима в місце, де стоїш. Ти не рухаєшся.
У тебе можуть бути спадкові хвороби? Так? Зрозуміло. Куди ж ти дінешся? У тебе діабет, як у інших членів твоєї родини. Якщо ти віриш у таку зумовленість, з тобою і не може бути по-іншому, адже ти засвоїв ідею про те, що діабет – спадкова хвороба. Усвідомлюєш ти це чи ні – результат буде одним і тим самим. Уже доведено, що спадкових хвороб насправді дуже мало. Тобі це відомо? Я особисто визнаю тільки одну: спосіб думок, що передається від покоління до покоління.
«Я не можу. В мене до цього немає здібностей» – ось тверда гарантія ніколи не досягти успіху.
Великий Закон Причини і Наслідку діє однаково для всіх на планеті – багатих і бідних, принців і жебраків, хворих і здорових, жінок і чоловіків, дітей і дорослих. Щоразу, коли ти дозволяєш собі думати, говорити або діяти всупереч любові і своїм потребам, ти прирікаєш себе на тяжкі наслідки.
Здатність передбачати наслідки конкретних дій – це доказ неабиякої мудрості.
Якщо ти збуваєш своє життя в лінощах і чеканні, нібито все саме впаде з неба, тобі ніколи не побачити врожаю, який збирає той, хто працює енергійно й не покладаючи рук. Багато хто настільки поглинений спостереженнями за іншими і за їхніми успіхами, що врешті-решт перестає вірити у власні здібності. Вони думають, ніби народжені жити в бідності й мають терпіти нестатки все своє життя, замість того щоб прагнути до більшого і зробити життя таким, про яке вони тільки мріють. Жертви власних упереджень, вони пожинають те, що посіяли, – тобто майже нічого.
Якщо у твоєму житті мало любові, подумай: а ти посіяв її? Якщо ти оточений байдужістю, подумай: чи не байдужість ти сієш? Однак май на увазі, суто зовнішних знаків уваги недостатньо, щоб викликати щиру прихильність. Усе залежить від твоїх намірів і твоїх очікувань. Очікування продиктовані лише нашим розумом, нашим еґо. Я ж кажу про справжній зв’язок і любов – від серця – і таку любов, що нічого не чекає навзаєм. Почуття не зійдуть врожаєм у серці, якщо вони посіяні головою.
Бажаючи змінити наслідки й реакції, достатньо змінити їхні причини. Хай про що йдеться, поглянь на наслідок, який ти пожинаєш, і зрозумієш, яку причину посіяв.
Дію закону Причини і Наслідку можна перевірити дуже просто. Підійшовши впритул до вогню, ти ризикуєш обпектися, а беручи голими руками шмат льоду – обморозити пальці. Як бачиш, нічого складного. В усіх інших випадках дія цього великого закону залишається схожою.
Хай що ти робиш, реакція виникає там, куди була спрямована дія. Наслідок тотожний причині, а паросток з’являється там, куди було кинуто насіння. Людина часто ускладнює собі життя, не довіряючи простим речам. Вона сумнівається, боїться, хвилюється, заплутується і врешті-решт повертається у вихідну точку. Тим часом вона потрапляє в безліч прикрих ситуацій, яких могла б уникнути, якби одразу шукала в потрібному місці – в СОБІ. Відповідь завжди там.
Регулярно