що Анасуябай арештовано. Натовп ще дужче розлютився, безлад посилився. Ви цим самим зганьбили Анасуябай; під приводом її арешту були скоєні огидні справи.
Ці справи жодною мірою не пішли на користь народу. Вони не дали нічого, крім шкоди. Спалені будинки були суспільною власністю, і їх, зрозуміло, доведеться відбудувати за ваш рахунок. Збитки, завдані крамницям, що залишаються зачиненими, є теж вашими збитками. Терор, що панує в місті внаслідок воєнного стану, теж є результатом застосованого вами насильства. Говорять, що багато невинних загинуло в результаті застосування воєнного стану. Якщо це так, то і за це відповідальність падає на діяння, про які я вже говорив. Отже, ви бачите, що всі ці події тільки зашкодили нам. Крім того, ці діяння надзвичайно зашкодили руху сатьяграхи. Якби за моїм арештом сталася цілком мирна агітація, то вже сталося б чи було близьке скасування закону Роулетта. Тепер не варто дивуватися, якщо скасування закону буде відстрочено. Коли мене в п’ятницю випустили з в’язниці, я збирався в суботу знову вирушити в Делі і постаратися, щоб мене знову заарештували; це додало б сили руху, а тепер, замість того щоб їхати в Делі, мені залишається тільки застосувати сатьяграху щодо мого власного народу.
Подібно до того, як я твердо вирішив проводити сатьяграху, не зупиняючись навіть хоча б ціною життя для того, щоб домогтися скасування закону Роулетта, так само я вважаю, що в теперішньому становищі я повинен застосувати сатьяграху щодо нас самих за ті насильства, що відбулися. І я це зроблю, хоча б це мені коштувало життя, доки ми не станемо поводитися цілком мирно і не припинимо насильства над людьми і власністю. Як можу я домагатися ув’язнити мене, доки в мене немає цілковитої віри, що ми не допустимо більше таких помилок? Ті, хто бажають приєднатися до руху сатьяграхи чи допомогти йому, повинні зовсім утриматися від насильства. Вони не повинні вдаватися до нього навіть у тому разі, якщо я буду знову заарештований чи якщо відбудуться які-небудь аналогічні події. Англійці, не тільки чоловіки, але й жінки, змушені були залишити свої житла і піти в захищені пункти до Шахибагу, тому що і їхня віра в нашу безневинність дуже похитнулася. Після деякого міркування ми змушені визнати, що це принизливо для нас. Чим швидше припиниться таке становище, тим краще.
Англійці – наші брати, і наш обов’язок вселити їм віру, що їхня особистість така ж священна для нас, як і наша власна. Це те, що ми називаємо «абайдан» – головний елемент справжньої релігії, без цього сатьяграха перетворюється в «дураграху»14.
Перед нами подвійний обов’язок. По-перше, ми повинні твердо вирішити утримуватися від будь-якого насильства, по-друге, ми повинні покаятися в наших гріхах. Доки ми не покаялися і не усвідомили своїх помилок і відкрито і всенародно не сповідалися в них, ми не змінимо по-справжньому нашої поведінки. Першим кроком тут має бути ось що: ті з нас, хто захопив зброю, повинні її повернути. Далі на доказ того, що ми справді покаялися, ми повинні пожертвувати