Бернардоне, єдиний син заможного торговця тканинами з італійського міста Ассізі, жив якщо й не розпутно, то цілком привільно, він вважався непоганим поетом, брав участь у всіляких гулянках і рицарських турнірах. Так було доти, доки йому не виповнилося 23 роки. Джованні занедужав (за іншими даними – потрапив у полон під час війни між Перуджею та Ассізі). Одного разу, під час молитви, він почув голос Господа: «Хіба ти не бачиш, що обитель моя руйнується? Іди і віднови її!» Після цього Джованні, який прибрав собі ім’я Франциск, присвятив себе служінню Господу, закликав людей до відмови від власності, до смиренності й покаяння. Незабаром у нього з’явилися учні. 1210 року Франциск разом з товаришами вирушив до Рима, щоб затвердити статут свого ордену, і дістав дозвіл від папи Інокентія III. Помер Франциск Ассізький 4 жовтня 1226 року. Через два роки він був канонізований папою Григорієм IX.
Не робити в любові своїй і всепрощенні винятків – таким був основний принцип служіння Господу Франциска Ассізького. Він закликав любити всіх, навіть тих, хто є гонителями й огудниками християнської віри, він вважав, що кожна тварина на землі – це явище Господнє. Франциск не просто любив природу, він сприймав її як гармонійне творіння, де всі – люди, тварини, рослини – рівні між собою. «Проповідь птахам» – одна з легенд, якими оповите ім’я Франциска Ассізького. За переказами, святий, який розумів мову тварин і птахів, одного разу звернувся із проповіддю до ватаги птахів, закликавши їх уславляти Творця.
«Проповідь птахам»
Сестрички мої, пташки, ви так багато чим маєте завдячувати Господу, Творцю вашому, і повинні завжди і скрізь співати йому хвалу, бо Він дав вам волю літати всюди й одягнув вас подвійним і потрійним покривалом; навіть більше, Він зберіг ваше плем’я в Ноєвому ковчезі, аби ви не пощезли з лиця землі. Ще більше дякувати ви повинні Йому за повітряну частину світобудови, яку Він віддав вам. Окрім того, ви не сієте і не жнете, а Господь годує вас і дає вам джерела й ріки для пиття, гори й долини для притулку, високі дерева, на яких ви будуєте ваші гнізда. А що ви не вмієте ані прясти, ані шити, Господь одягає вас і ваших діточок. Отже, ваш Творець дуже любить вас, обдаровуючи вас від щедрот своїх. А тому уникайте, сестрички мої, гріха невдячності й учіться завжди віддавати хвалу Богові.
…уникайте… гріха невдячності й учіться завжди віддавати хвалу Богові.
ЄЛИЗАВЕТА I
(1533—1603)
Єлизавета I, дочка Генріха VIII і його другої дружини Анни Болейн, народилася в Ґринвічі 7 вересня 1533 року. Вона успадкувала трон після смерті її єдинокровної сестри Марії I (Кривавої) у листопаді 1558 року. 45-річне правління Єлизавети називають «золотим століттям» Англії. Її епоха ознаменувалася як розквітом культури, так і зростанням впливу Англії на світовій арені, початком становлення Британії як великої імперії. Померла Єлизавета I 24 березня 1603 року у своєму палаці в Річмонді.
У